щонайпильнішою вартою».
З цієї миті життя Корбелецького немов роздвоюється: він уважно спостерігає за тим, що
відбувається в таборі супротивника, намагаючись добути відомості, корисні для російської армії. І, звичайно, прагне фізично уціліти, що в його становищі не зовсім просто.
СТОЛИЦЯ ПАЛАЛА, з розвідки М. Горностаєва «Генерал-губернатор Москви Ф. В. Ростопчин:
сторінки історії 1812 року»
2 вересня 1812 р. сталася подія, здійснити яку так прагнув Наполеон Бонапарт: частини
імператорської армії вступили до Москви, без бою залишену Кутузовим. Захоплення священного
для росіян міста, крім вирішення ряду важливих стратегічних завдань, означало, насамперед,
велику моральну перемогу ворога. Однак Наполеонові не вдалося сповна скористатися її
результатами, ще до вступу ворожих військ до Москви вона запалала.
Пожежа розгорталася наступним чином. Першими спалахнули хімічні і залізні ряди, будівлі за
Яузьким мостом і на Солянці, навколо Виховного будинку, магазини, крамниці, винний двір,
барки з майном артилерійського і комісаріатського департаментів. За свідченням чиновника
Корбелецького, пожежа в Замоскворіччі розпочалися, тільки-но французи вступили в
Дорогомилівську слободу.
3 вересня, коли Наполеон в’їжджав у Кремль, місто вже палахкотало всюди. Наступного дня, коли
французький імператор їхав з Дорогомилова до Кремля, Гостинний двір був цілком у владі
вогняної стихії.
Розросталася й пожежа біля Яузького мосту, загрожуючи палацу заводчика Баташова, який
служив резиденцією Мюрату. Французи, діючи разом з росіянами, відстояли палац, проте
дерев’яні будинки навколо загинули.
3 вересня пожежа також вирувала на Покровці й у Німецькій слободі.
Зненацька запалали казенні хлібні магазини, розташовані вздовж берега Москва-ріки і вибухнув
артилерійський склад. Ранком козаки на очах французів підпалили Москворецький міст.
Коли в той же день французькі генерали й офіцери направилися в Каретний ряд, аби вибрати собі
розкішні екіпажі, то у владі полум’я опинилася вся вулиця.
У ніч з 3 на 4 вересня були знищені комісаріатські барки, які сіли на мілину на Москва-ріці. В цю
ж ніч піднявся сильний вітер, і до ранку Білокамінна перетворилася на бурхливе море полум’я.
Надалі пожежа стихла, проте в окремих місцях виникали її нові вогнища, котрі палахкотіли аж до
виходу французької армії з Москви.
Подібний розвиток подій не входив в плани ворожих військ, що розраховували в Москві
відпочити й збагатитися…
ПОЛОН, з матеріалів наукової конференції «850-річчя Москви»
26 серпня гримнув Бородінський бій – одна з найбільших битв у світовій історії. Близькість
Москви додавала воїнам невимірну енергію. Вони з честю вийшли з єдиноборства з чисельно
переважаючим ворогом, завдавши армії Наполеона удару, від якого вона вже не могла оговтатися.
Але російська армія продовжувала відступати. З 28 серпня посилився від’їзд з Москви не тільки
жителів привілейованих станів, а й трудового люду. І все-таки москвичі сподівалися, що під
Москвою буде даний останній бій наполеонівським військам.
Тим часом, Ростопчин опублікував звернення, яким закликав москвичів озброюватися хто чим
може і бути готовими під його керівництвом зустріти французьку армію біля стін Москви.
Цей заклик знайшов гарячий відгук у народі. Наступного дня понад десять тисяч чоловік зібралося
за Пресненською заставою на Трьох Горах. До заходу сонця чекали проводиря, але той так і не
з’явився.
Військова рада в Філях вирішила залишити Москву без бою.
Вулицями марширували відступаючі війська. Слідом за ними місто стали полишати і жителі, які
суцільними потоками подалися через північні, східні і південні застави. Спішно вивозили
поранених і державні цінності, евакуація котрих розпочалася раніше, але відбувалася дуже
неорганізовано. Місто порожніло. За наказом Кутузова Ростопчин розпорядився вивезти з Москви
пожежні труби й особовий склад пожежних команд.
У понеділок Наполеон досяг Поклінної гори в трьох верстах від Москви і тут зупинився. Офіцери і
солдати наполеонівської армії з жагою дивилися на величезне місто, з ім’ям якого вони зв’язували
відпочинок, теплі квартири і, нарешті, переможене ними. Ось, воно, це знамените місто!
…Полонений російський чиновник Ф. Корбелецький, який перебував при штабі французької
армії,
