Джейн Фостер пройшла через ворота, піднялася сходами на терасу і опустилася на стілець. Було дивним, що у пані Хендерсон повинна бути така дочка. Пані Хендерсон була високою, вродливою сивочолою жінкою з тонкими рисами обличчя, які надавали їй дещо суворий вигляд, але з м'якими, доброзичливими очима. Вона була одягнена у чорне. Але Джейн була одягнена в яскраво-зелені штани і зелено - жовту туніку з яскравим геометричним візерунком. На ногах у неї були жовті сандалі на неймовірно товстій корковій підошві. З кожної сандалії стирчав червоний ніготь. Їй було тридцять чотири, старша дитина пані Хендерсон, висока, досить виснажена, досить мужоподібна, досить схожа на коняку жінка. Її від природи темне волосся було перетворене хною у рудий колір, і вона була так сильно нафарбована, як актриса, яка готується постати перед рампою. Очевидне бажання цієї жінки з великими рисами обличчя виглядати привабливо було б жалюгідним, якби його гротескність не обеззброювала. Вона була посміховиськом, і ви не могли не повірити, що вона знала це і бачила в цьому забавність. І в додачу до фантастичної якості її зовнішності, вона носила в лівому оці монокль без оправи і без шнурка. Удови, які тільки що згадувалися, погодилися, що якщо б ви не знали про неї всього, ви б сказали, що вона жахливо вульгарна. Мало що уникало гострого погляду за моноклем, і, прекрасно усвідомлюючи це, вона подбала про те, щоб дати цим леді достатній привід для їх зауважень.
- Забавно, - журливо говорили вони, - що вона, здається, подобається чоловікам.
Було принизливо на званому обіді, коли чоловіки, допивши свій портвейн, ввійшовши в вітальню, збиралися навколо Джейн і голосно реготали, поки вона викладала свої погляди на речі, взагалі зі свободою слова, незвичайною в суспільстві графства. А її батько і мати були такими гарними людьми.
Пані Хендерсон, коли вона сприйняла подробиці наряду Джейн, підняла брови.
- Моя бідна Джейн, невже ви зобов'язані так сильно гримуватися літнім днем в глибині країни?
- Я відчуваю себе такою забавною, якщо на мені немає мого обличчя, - відповіла Джейн, дістаючи губну помаду і накрашуючи губи, які вже були і так сильно накрашені.
- Ви не виглядали б такою забавною, якби не робили цього.
Джейн видала глибокий горловий смішок.
- Люба, яка ви мила зі мною, але я все одно полюбляю вас.
Пані Хендерсон не була позбавлена почуття гумору.
- Ви такі вульгарні, що сусіди не можуть звільнитися від думки, що, мабуть, між мною і одним з єгерів сталася невелика дурість, і це не дуже добре для мене, так як мені було всього дев'ятнадцять, коли ви народилися.
- А було, мати?
Пані Хендерсон і Мей вибухнули сміхом.
- Ви дурочка, Джейн. - Пані Хендерсон насипала ложки чаю в чайник і налила туди гарячої води. - Вони не затримаються надовго, чи не так? Хто грає?
- Батько і Томмі грають проти Діка Марі і Дори.
- Тоді чому б Джиму не піти і не випити з нами чаю?
- Дійсно, чому? Ви ж не думаєте, що він зможе відірватися, коли Дора на корті.
- Не будьте такою дурною, Джейн, - сказала пані Хендерсон трошечки уїдливо.
Джейн міцніше встановила своє скло в оці.
- Люба, від вас нічого не приховаєш. Я знаю, що з вами мені ніколи нічого не сходе з рук. Я не знаю, чи закохана Дора в Джима, але я знаю, що Джим так сильно закоханий в неї, що не може дивитись прямо. І ви теж це знаєте.
Пані Хендерсон перемішувала заварку, а її дочка та невістка з цікавістю дивилися на неї. Вона злегка знизала плечима.
- Йому всього двадцять один, бідному ягняті. Він забуде її, коли повернеться в Оксфорд.
- Вам би не дуже сподобалося, якби він поїхав і одружився з іноземкою, чи не так?
- Навіть іноземці - люди, дорогенька, - сказала пані Хендерсон, з тим, що для неї було значною уїдливістю. - Я помітила, що дещо ми, англійці, схильні забувати.
Джейн випросталася на стільці.
- Ви хочете сказати, що не будете заперечувати?
На мить пані Хендерсон замовкла, а коли заговорила, це було більше схоже на те, що вона говорила сама з собою, аніж відповідала Джейн.
- Вона гарненька і розумна. Мені страшенно шкода її. Вона одна на цьому світі. У неї немає дому, і у неї немає країни. І той кошмар, що її батька вбили в концтаборі!
- І все ж вона німкеня. Якщо спалахне війна, ви не зможете утримувати її тут.
- Ваш батько каже, що війни не буде. Він каже, що точно знає, що, коли дійде до справи, Гітлер відступить.
- Батько не хотів би, щоб Джим одружився з Дорі.
Пані Хендерсон перевела свій лагідний погляд з Джейн на Мей, а потім з Мей на Джейн.
- Я дивуюсь. Мей заміжня вже вісім років і в неї немає ніяких дітей. Ви також не маєте, Джейн.
- Що ви пропонуєте мені з цим робити?
