ПЕРШИМ ЗАГОВОРИВ ПРО «БАЙРОНІЗМ», з літературного огляду Ю. Лотмана «Період
Південного заслання»
У 1824 р. в «Синові Вітчизни» (№ 13) М. Карніолін-Пінський в рецензії на «Бахчисарайський
фонтан» заговорив про «байронізм»: «Байрон служив зразком для нашого Поета; проте Пушкін
наслідував, як звичайно наслідують, великі Художники: його Поезія самоприкладна».
Надалі питання це обговорювалося І. Кирієвським, В. Бєлінським. «Новий літературний жанр
«романтичної поеми», створений Пушкіним за зразком «східних поем» Байрона, зображає
дійсність в заломленні суб’єктивного ліричного сприйняття героя, з яким поет ототожнює себе
емоційно». Разом з тим вже в «Кавказькому полоненому» помітно відмінність романтизму
Пушкіна від Байрона…
НЕСТИ ДОБРО В ЗЛИЙ СВІТ, з статті С. Воложина «Апологія Росії»
Я, здається, можу точніше за інших відповісти на запитання, яке поставив С. Машинський у своїй
передмові до книги Аксакова «Сімейна хроніка. Дитячі роки Багрова-внука».
Запитання це звучить не від власного імені автора: «Відразу ж після виходу в світ «Сімейної
хроніки», М. М. Карніолін-Пінський, один з друзів молодості Аксакова, звернувся до нього:
«Чому, скажи, все прекрасне, тобою створене в справжню епоху твого життя, таїлося в глибині
душі твоєї? Чому все це не з’явилося раніше на славу нашої словесності?»
Те ж запитання, уже від свого імені, Машинський сформулював різкіше: «Чому він, народившись
на вісім років раніше Пушкіна і за вісімнадцять років до Гоголя, увійшов в історії вітчизняної
літератури як письменник післягоголівської епохи, котрий продовжує традицій Пушкіна і
Гоголя?».
…Соборний свій ідеал Аксаков, як і Пушкін і Гоголь, пов’язував з національною ідеєю: нести
добро в злий світ.