втік з Варшави.
Микола I змушений був кинути на придушення заколоту російські війська з російських губерній.
...Для охорони і утримання наведеного моста залишили 2-у мінерну роту під командуванням
штабс-капітана Назимова М. А.(150 солдатів).
26 квітня роту посилив ескадрон Українського уланського полку під командуванням штаб-
ротмістра Душенкевича (80 солдатів).
...Мінери активно зайнялися збором горючих матеріалів і підготовкою плотів і човнів до
спалювання, а командир уланів розіслав посилені роз’їзди всіма шляхами вниз за течією Буга і в
містечка Острів і Брок.
Один з уланських роз’їздів не повернувся до табору. Це дало підставу вважати, що він захоплений
бунтівниками або відрізаний ними і не може пробитися.
Близько 14 години до табору прискакав поранений гвардійський козак унтер-офіцер Сазонов, який
повідомив, що козачий пост біля м. Нур був раптово атакований кіннотою бунтівників. Від смерті
його врятувала лише баскість коня.
Штабс-капітан Назимов повів роту на виручку уланам, які на початку бою атакували польських
єгерів, але були оточені останніми і тепер винищувалися. Коли рушничний вогонь мінерів не
примусив єгерів відходити, Назимов повів гвардійців в штикову атаку і відкинув бунтівників.
У цьому бою рота втратила убитими 7 унтер-офіцерів і 36 рядових. Прапорщик Безрідний
пораненим потрапив до полону.
