аналізу. У Казані – Наум Мейман, «гріх» котрого полягав тому, що він був сином непмана, і його
прийому в аспірантуру пручалося університетське й партійне начальство. Успіхи Наума були
настільки високі, що йому по закінченні аспірантури відразу присудили ступінь доктора наук, а
згодом він став лауреатом Державної премії.
Вихованець Чоботарьова професор В. Морозов згадує, що викладача глибоко обурювали прояви
несправедливості, які особливо розквітли в період культу особистості Сталіна. Відомо, що
Чоботарьов намагався допомогти колегам, яких репресували, і їхнім родинам. Про це згадував Є.
К. Завойський.
Високий авторитет видатного вченого підтвердила міжнародна конференція «Алгебра й аналіз»,
що відбулася в 1994 році й була присвячена столітньому ювілею Миколи Григоровича
Чоботарьова.
ЗАГНАВ У ГЛУХИЙ КУТ, з книги Л. Понтрягіна «Життєпис Лева Семеновича Понтрягіна,
математика, ним самим складений»
В інституті було кілька семінарів. В одному з них я брав участь. Його вів М. Г. Чоботарьов.
Семінар був присвячений вивченню квазіполіномів. З’ясовувалося, за яких умов всі нулі
квазіполінома мають негативні дійсні частини.
Чоботарьов вирішував це завдання дуже складно, не виходячи в сферу комплексного змінного, і не
одержав загальних результатів. Я вирішив завдання повно, вийшовши в площину комплексного
змінного.
Це була одна з моїх гарних робіт, які згодом набули досить широкого розголосу.
