Савина (Подраменцева) Мария (fb2)





САВІНА (ПІДРАМЕНЦЕВА) Марія Гаврилівна


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Актриса, театральний діяч. Псевдонім – Стремлянова.

З акторської родини.

Народилася 30 березня (11 квітня)1854 р. в м. Кам’янці-Подільському Подільської губернії

Російської імперії (нині – районний центр Хмельницької області України).

Померла 8 (21) вересня 1915 р. в м. Петрограді Російської імперії (нині – м. Санкт-Петербург РФ).

За заповітом похована в місцевому парку Будинку ветеранів сцени.

Навчалася в одному з Одеських пансіонів (1862-1865) і тамтешній гімназії (1865-1867).

Заслужений артист імператорських театрів (1899).

Як професійний актор дебютувала на сцені Мінського драматичного театру в ролі Поленьки в

п’єсі «Прибуткове місце» О. Островського (1869).

Впродовж наступних чотирьох років грала в водевілях, легких комедіях, оперетах на сценах

Харкова, Одеси, Смоленська, Бобруйська, Калуги, Нижнього Новгорода, Казані, Орла, Саратова

(1870-1874).

У подальшому – ведуча актриса петербурзького Олександрійського театру (1874-1915).

Виступила в ролях Каті («За духовним заповітом» І. Крилова), Марії Антонівної і Ганни

Андріївної («Ревізор» М. Гоголя), Сари («Іванов» А. Чехова), Ольги Ранцевої («Чад життя» Б.

Марковича), Поліксени, Варі, Наді, Віри Пилипівни, Юлії Тугіної, Клеопатри Мамаєвої, Мотрони

Курослєпової («Правда – добре, а щастя краще», «Дикунка», «Вихованка», «Серце не камінь»,

«Остання жертва», «На всякого мудреця досить простоти», «Гаряче серце» О. Островського),

Маргарити («Дама с камеліями» Дюма-сина), Олени Протич (Симфонія» М. Чайковського), Ніни

Волинцевої («Ланцюги» О. Сумбатова), Кулини («Влада темряви» Л. Толстого), Наталії Петрівної,

Маші, Дар’ї Іванівної, Лізи Калітиної («Місяць в селі», «Вечір в Сорренто», «Провінціалка»,

«Дворянське гніздо» І. Тургенєва),

З’являлася в п’єсах В. Дьяченко, М. Потєхіна, О. Суворіна, І. Шпажинського, які стали відомі

завдяки її участі.

Гра С. відрізнялася художньою довершеністю, лаконізмом і виразністю деталей. Характерні риси

її мистецтва – класична ясність, тонка манера передачі ніби скороминущих, а насправді значних

почуттів, уміння без слів виразити таємні рухи душі, ювелірна передача прихованих переживань,

пластичність і інтонаційність малюнка.

Один з організаторів і перший голова Російського театрального товариства (1883-1915).

Фундаторка Притулку для старих артистів (1896).

Входила до числа ініціаторів 1-го Всеросійського з’їзду сценічних діячів (1897).

Перу нашої землячки належить книга «Прикрощі й бурлакування».

Нині ім’я С. носять санкт-петербурзькі Будинок ветеранів сцени, а також вулиця (1965).

Будинок, в якому жила актриса, прикрашає меморіальна дошка.

Серед друзів та близьких знайомих С. – Л. Толстой, А. Чехов, І. Тургенєв, О. Островський, І.

Сандунова, А. Коні, М. Лентовський, С. Бєльська, С. Голіцин-Головкін, В. Родон, В. Давидов, П.

Медведєв, В. Костровський та ін.


***

ПЕРЕЖИВАТИ СВОЇ РОЛІ НЕ СЛІД

, з творчого кредо М. Савіної

Якби всі актори грали за покликом натхнення й переживали свої ролі, світ наповнився б

будинками для душевнохворих.


ЧУДОВА ПЕРЕМОГА, зі спогадів М. Царьова

Акторка вона була надзвичайно різноманітна. Почавши з ролей юних дівчаток, вона відразу ж

виявила потяг до зображення на сцені характерів рішучих і своєрідних. Її чудовою перемогою в

цей період творчості стала Вірочка в «Місяці в селі».

…Все, рішуче все в її житті було підлегле театру, і її громадська діяльність – теж. Ця діяльність

була надзвичайно цілеспрямованою й диктувалася турботою Савін про долю російського актора,

особливо провінційного, вага життя якого була їй добре відома з власного досвіду.


МАЛА ХАРАКТЕР, зі спогадів В. Давидова

Скромна, тиха, але з лукавими оченятами, із дзвінким мелодійним голосом, вся витончена,

тендітна – вона була чарівною в оперетці й комедії...

Тоді вже можна було вгадати, що з Савіної згодом виробиться гарна акторка. Вона мала характер,

любила сцену до самозабуття й уміла працювати, не рахуючись з натхненням.


Я ВАС КОХАЮ, з листа І. Тургенєва М. Савіній

Про Вас я думаю часто, частіше, ніж це треба було б. Ви глибоко ввійшли в мою душу... Я кохаю

Вас.

…Я націлуюся Ваших чарівних ручок.


ВОНА – ЧАРІВНА, зізнання Л. Толстого

Ні, це щастя, що я старий. Вона чарівна! Вся наскрізь розумниця.


ЗДАТНА ВСЕ РОЗУМІТИ, зі спогадів А. Коні

Коли так зненацька й гірко пролунало: «Померла Савіна», – насамперед багато хто відчув втрату в

нашому суспільному середовищі її розуму, що так її прикрашав, тонкого й проникливого, з

іронічною, глузливою складкою, здатного не тільки все розуміти й засвоювати, але й усе

переробляти...


ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ НЕ СКЛАЛОСЯ, з нарису «Історія життя» на інтернет-сайті tonnel.ru

...Донька вчителя краснопису й малювання Г. Підраменцева, який після успіху в