цинізм, безсоромність і бездушшя.
У цьому зв’язку згадую слова Гоголя: «Не доведи Господи служити по вченій частині: усього
боїшся, всякий втручається, всякому хочеться показати, що й він теж розумний».
А що стосується мотивів голосування, я думаю, що всі розуміли: вони вирішують долю не
Фроянова, а всієї історичної науки в нашому університетові.
…Це – демократія в сучасному розумінні: так сказати, «демократія виключно для демократів».
НЕ ТАК НАПИСАВ ПРО РОСІЯН, з монографії Є. Немировського «Іван Федоров і виникнення
друкарства в Москві й Україні»
Про волинські друкарні при Іванові Федорові й після нього розповідалося в статтях В.
Романовського і К. Копержинського.
Ювілейним виданням був збірник «Українська книга XVI-XVII-XVIII сторіч», випущений у світ
1926 року як перший том «Праць Українського науково-дослідного інституту книгознавства».
Відкривався він великою статтею В. О. Романовського «Друкар Іван Федоров, його життя й
діяльність». Автор поставив перед собою завдання зібрати воєдино всі відомі матеріали про життя
й діяльність першодрукаря й піддати їхньому критичному аналізу. Він припускав також дати
соціально-економічний аналіз тих подій, на конкретному історичному тлі яких проходила
діяльність Івана Федорова.
Треба прямо сказати, що це завдання виявилося В. О. Романовському не під силу. Розділ статті,
присвячений початку друкарства в Москві, – фрагментарний і далеко не містить всіх тих даних,
які на той час були відомі науці. На світло знову витягається «друкар Ганс», котрий нібито вчив
наших (росіян – авт.) першодрукарів незвіданому ремеслу.
Більш докладні й цікаві розділи, присвячені діяльності Івана Федорова в Білорусії й Україні.
Особливо ретельно розглянутий період перебування першодрукаря на Волині. Автор залучає
архівні матеріали; один з документів, досить цікавий, опублікований уперше.
Document Outline
Maga
YANDEX_12
