країни, нехай це робить.
…Тільки не розумію, кому і навіщо це потрібно?
ВИСТУПАВ ПРОТИ «КОЛЕКТИВНОГО ДИПЛОМА», з розвідки Г. Сидорова «Чичибабін
Олексій Євгенович»
На 1-й Всесоюзній конференції з питань вищої хімічної школи (1929) Чичибабін наполягав на
тому, що інженер-хімік найперше повинен мати широку теоретичну підготовку, а глибокі знання
виробничих процесів отримуються уже в ході його практичної діяльності. Проте конференція
визнала необхідним рухатися шляхом створення галузевих інститутів нового типу «для підготовки
фахівців …з більш різко вираженою спеціалізацією в коротший термін».
Незабаром в хімічних вузах стали вводити спеціалізацію вже на молодших курсах, була скасована
залікова сесія, виник лабораторно-бригадний метод, за якого учбовий процес будувався на
колективній діяльності студентів під керівництвом викладача, а успішний захист «колективного»
диплома забезпечував всім членам бригади, незалежно від їх індивідуальної підготовки,
закінчення інституту.
Чичибабін виступив проти такої реформи. У листі на ім’я голови Комітету з хімізації народного
господарства Я. Рудзутака він рішуче заявив, що реконструкція вищої хімічної школи, що
стихійно проводиться, значною мірою «може мати наслідком знищення вищої інженерно-хімічної
освіти в СРСР».
ПІДПАВ ПІД РЕПРЕСІЇ, з нарису В. Миленка «Трагічна доля»
Дізнавшись про рішення грудневої сесії Академії наук СРСР 1936 р. про виключення академіків
Іпатієва і Чичибабіна з її складу, Сталін остаточно переконався, що стара «норовиста» академія
стала слухняним знаряддям в його руках. У ній створилася обстановка, коли трагічна доля деяких
учених і навіть окремих наукових напрямів сприймалася покірливо. У такій ситуації вже легко
було знищити М. Вавілова і прославити Т. Лисенко, спрямувати гнів на цілі галузі знання.
Генетика стала першою репресованою наукою.
