розширює джерелову базу будь-якого дослідження, а можливості комп’ютера дозволяють
поставити у низці випадків цей вид джерел на одне з перших місць і зробити мапографічні
матеріали основою крупних наукових проектів.
...Шістнадцятиаркушева мапа Європейської частини Росії особливо докладна. Укладачі Атласу
указують, що її основою стала спеціальна мапа на 177 аркушах в масштабі 1:420000 або 10 верст
на дюймі (укладач І. О. Стрельбицький), видана Воєнно-топографічним Управлінням Головного
Штабу, і мапа Імператорського Російського Географічного Товариства 1862 р. з масштабом 40
верст на дюйм.
Імовірно в нашому розпорядженні знаходяться достатньо точні для того часу мапи, якщо,
звичайно, вони не фальсифіковані в процесі складання з метою секретності, подібно до радянських
мап.
БІЛА ПЛЯМА, з репліки Ю. Попова «Пласкош. Бончарово. Княжі села»
Хто ж став першим дослідником, який помістив назву Пласкош на географічну мапу?
У відділі картографії Російської національної бібліотеки мені показали спецмапу Європейської
Росії за редакцією Ф. Ф. Шуберта. Створювалася вона з 1823 по 1839 роки. На 23 аркуші
знаходимо село Пласкош. По сусідству Єрмішено, Юшено, Симаново, але Тяполово і Середохіно -
відсутні.
Наступну спецмапу Європейської Росії складав Генеральний штаб під керівництвом полковника
Стрельбицького. У Псковській губернії дослідження закінчилися в 1869 році в тому ж масштабі.
На моє розчарування на місці Пласкоші ...зяяла біла пляма. Знову ми нічого не дізналися і про
Тяполово.
...Не можна виключити технічні умови, задані укладачам військовим міністром. На мапу
потрапляли села, де мінімальна кількість дворів складала три. Можливо, в Пласкоші на той період
їх було один чи два.
