Пулюй Иван (fb2)





ПУЛЮЙ Іван Павлович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: австро-чеський.

Фізик, електротехнік. Фундатор світової науки про Х-промені, які не зовсім заслужено у всьому

світові іменують «рентгенівськими».

З селянської родини.

Народився 2 лютого 1845 р. в с. Гримайлові Скалатського повіту Австрійської монархії (нині –

Гусятинський район Тернопільської області України).

Помер 31 січня 1918 р. в м. Празі (Чехія). Похований на Мальвазінкському цвинтарі. За заповітом

мав бути похований в рідному селі.

Закінчив Тернопільську класичну гімназію (1856-1864), теологічний (1864-1869) і філософський

(1869-1873) факультети Віденського університету, Страсбурзький університет (1875-1877).

Працював асистентом Віденського університету, асистентом-викладачем Військово-морської

академії у м. Фіуме (нині – м. Рієка в Хорватії), технічним директором Віденського

електротехнічного бюро, викладачем, деканом празької Німецької вищої технічної школи,

викладачем Празького політехнічного інституту (1884-1916).

Державний радник з електротехніки Чехії і Моравії.

Дійсний член наукового товариства ім. Т. Шевченка.

Кавалер австрійського Лицарського Хреста Цісаря Франца-Йосифа.

Друкувався в журналах «Повідомлення Віденської Імперської Академії Наук», «Рhysical

Memours».

У світі широко відомі його праці в галузі молекулярної фізики (дані про коефіцієнти внутрішнього

тертя та дифузії газів і пари є вихідними, коли обчислюють середню довжину вільного пробігу

молекул, їхню кількість в одній грам-молекулі тощо), електротехніки (українець удосконалив

технологію виготовлення розжарювальних ниток для ламп накалювання, першим дослідив

неонове світло), телефонії (низка промислово розвинених країн Європи запатентували

запропоновану ним конструкцію станцій та абонентських апаратів, зокрема застосування

розподільчого трансформатора). За участі нашого земляка запущено ряд електростанцій на

постійному струмові в Австро-Угорщині, а також першу в Європі на змінному струмові.

Лампи нашого земляка були визнані кращими за лампи Едісона, вони демонструвалися на

всесвітній виставці в м. Штаєр (1884).

Він виступав за створення національного університету у Львові, друкував статті на захист

української мови. У роки першої світової війни наголошував на відродженні нашої державності.

Перу П. належить наступні наукові доробки: «Про нерухомі зірки і планети», «Про тертя газів, які

утворюються з пари», «Вияснення явищ у повітряно-порожній лампі», «Непропаща сила»,

«Сяюча електронна матерія і четвертий стан речовин».

Він також написав українською мовою книги «Молитовник» (1870) й «Україна та її міжнародне

політичне значення» (1915).

Всього на рахунку вченого – близько 50 наукових праць українською, німецькою, англійською

мовами, насамперед з проблем катодного випромінювання та Х-променів, які він відкрив (1892).

Першим у світі зробив «рентгенівський» знімок скелета.

Один з співавторів першого перекладу українською мовою «Псалтиря» і «Євангелія» (1903).

П. і його дружина Катерина-Марія Стозіцька народили п’ятнадцятеро дітей, проте живими

залишилося тільки шестеро

Нині пам’ятник видатному землякові споруджено в с. Гримайлів, де він народився, а погруддя – в

м. Тернопіль.

Його ім’я носять Тернопільський державний технічний університет (1994), вулиця в м. Київ.

На честь П. встановлено меморіальні дошки у містах Відень (Австрія) і Прага (Чехія).

На сесії відділення фізики і астрономії НАН України прийнято рішення про запровадження премії

імені П. для студентів та аспірантів.

На честь 150-річчя з дня народження вченого в Україні випущено ювілейні марку та конверт

(1995).

Серед друзів та близьких знайомих П. – А. Ейнштейн, В. Барвінський, І. Нечуй-Левицький, В.

Форман, П. Куліш, А. Кундт, М. Чайковський, Ґ. де Метц, І. Горбачевський, В. Рентген, Ф.

Кржіжік та ін.


***

БЕРЕГТИ НАЦІОНАЛЬНУ ЧЕСТЬ

, з життєвого кредо І. Пулюя

Нема більшого гонору для чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно

працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю.


СІЛЬ ЗЕМЛІ, афоризм І. Пулюя

Інтелігенція у кожного народу, то «сіль землі», а коли вона «звітріє», то чим солити?

СТАТИ В ОБОРОНІ РІДНОГО СЛОВА, з статуту таємного учнівського товариства «Громада»,

розробленого І. Пулюєм

Жити в чистоті моральній, пильно вчитися у школі, ознайомитися з історією свого народу і його

літературою, стати в обороні рідного слова проти ворожих заходів москвофілів та поляків,

говорити всюди рідною мовою, допомагати бідним учням.


ТИСЯЧУ РАЗІВ ВАМ СПАСИБІ, з листа Г. Барвінок І. Пулюєві

Тяжко було б подумати, що чоловік бився 50 літ і так і слід його почез без Вашої підмоги великої.

Казав один дуже освічений науковий чоловік: «Не було б Куліша, не було б і Біблії». А я тепер

скажу: