розробленого І. Пулюєм
Жити в чистоті моральній, пильно вчитися у школі, ознайомитися з історією свого народу і його
літературою, стати в обороні рідного слова проти ворожих заходів москвофілів та поляків,
говорити всюди рідною мовою, допомагати бідним учням.
ТИСЯЧУ РАЗІВ ВАМ СПАСИБІ, з листа Г. Барвінок І. Пулюєві
Тяжко було б подумати, що чоловік бився 50 літ і так і слід його почез без Вашої підмоги великої.
Казав один дуже освічений науковий чоловік: «Не було б Куліша, не було б і Біблії». А я тепер
скажу: «Не було б Пулюя, не було б Біблії». Так у нас рідкі доглядачі добра і честі другого.
Тисячу разів Вам спасибі!
НАЙКРАЩА РУРКА – ПУЛЮЯ, із свідчення Е. Фроста
Коли я прочитав про відкриття Рентгена, то відразу продивився всі Круксові рурки і серед них
знайшов таку, що виділяла значні Х-промені. Детально оглянувши її, я констатував, що це рурка
конструкції Пулюя...
Ця рурка виділяє сильні промені. 3 нею я поводився дуже обережно, бо усвідомлював, що в ті часи
ця рурка була однією з найкращих ламп в Америці.
Тепер вона зберігається в Дермонтському музеї, США.
В ІСТОРІЇ ЗАЙНЯВ ЦІЛУ ЕПОХУ, з дослідження В. Шендеровського «Він належав до тих, хто
формував світ»
Ця людина – великий вчений світового масштабу. Він був фізиком, математиком, астрономом,
теологом, філософом, електротехніком, видатним популяризатором і блискучим педагогом, знав
п’ятнадцять мов.
Батьки віддали його до класичної гімназії у місті Тернополі. …Під час навчання найбільший хист
юнак виявив до фізики та математики, легко запам’ятовував формули, мав феноменальну пам’ять
на цифри. Охоче вивчав астрономію.
…Пантелеймон Куліш запропонував перекласти разом з ним та Іваном Нечуєм-Левицьким
українською мовою «Святе Письмо Нового Завіту», що вони і зробили. Проте російська цензура
всіляко перешкоджала виходові літератури українською мовою… Про цей переклад неодноразово
писав Іван Франко, відзначаючи, що «отсю книгу (вона дуже дешева) повинна мати кожна
читальня і кожний поодинокий чоловік».
Закінчивши університет, Іван Пулюй мав намір стати викладачем у Києві. Однак йому як
неблагонадійному царська поліція не дала на це згоди. До списку «неблагонадійних» Пулюй був
занесений за науково-популярну працю «Про нерухомі зірки і планети», в якій навів відомості про
нові і змінні зорі, познайомив читача з предметом, стверджуючи, що в явищах природи не має
нічого надприродного і, нарешті, зробив висновок, що всі космічні процеси підпорядковані тим же
законам, які панують і на землі. Вона була кваліфікована як така, що спрямована проти російської
монархії.
Іван Пулюй увійшов у науку в період розвитку кінетичної теорії газів, яка була першим кроком до
пізнання мікроструктури речовини. Зазначимо, що 29 листопада 1891 р Ґ. Ґ. де Метц виступив на
засіданні Новоросійського товариства дослідників природи з доповіддю, на якій продемонстрував
прилад Пулюя і відзначено високу точність міряння за його допомогою. Згодом в підручниках з
історії фізики стверджувалось, що найточніше значення механічного еквіваленту теплоти в XIX
ст. було отримано американським фізиком Ґ. Ровлендом і дорівнювало 426 2 кгм/ккал. Проте цей
результат наш земляк отримав раніше.
В галузі електротехніки Іван Пулюй удосконалив виготовлення розжарювальних ниток для
освітлювальних ламп і одержав патент. Ще один винахід – переносна охоронна лампа, яка була
запатентована 1881 року і тривалий час використовувалася у шахтах.
Велика його заслуга полягає у створенні вперше в Європі електростанції, що працювала на
змінному струмі (в Празі), і запуску низки електростанцій на постійному струмі в Австро-
Угорщині. Завдяки енциклопедичним знанням Іван Пулюй користувався великим авторитетом
серед промисловців і громадських діячів. Спектр його дослідницької, педагогічної, публіцистичної
та громадської праці був настільки широким, що в історії культури він зайняв цілу епоху.
Згадаймо ще раз: професор заповів, щоб його поховали в Україні. Це було б справедливим щодо
його пам’яті.
КОЛЕГА СКОРИСТАВСЯ ДОВІРЛИВІСТЮ, з розвідки М. Волкова «Історія відкриття
«рентгенівських» променів»
Російський (так в оригіналі – авт.) професор Іван Павлович Пулюй за десять років до В. Рентгена
почав цікавитися розрядами у вакуумних
