виконано.
З повним правом можна сказати, що П. М. Шумлянський поклав початок науковій праці на
медичному факультеті. Його роботи були присвячені різним питанням оперативної хірургії,
лікуванню інфекційних хвороб й вивихів, вивченню мінеральних вод Полтавської губернії.
В 1813-1814 рр. багато праці й енергії вимагало облаштування факультетської хірургічної клініки,
першим директором якої став П. М. Шумлянський. Тут студентам викладали теоретичну, клінічну,
оперативну хірургію й десмургію.
Педагогічні здібності Шумлянського викликали повагу студентів і професорів, лекції його мали
успіх. Вивчаючи різні системи медичної освіти, серед яких і закордонні, П. М. Шумлянський
розробив і подав ще в 1798 р. свій проект реорганізації медичного освіти на теренах Російської
імперії.
За спогадами сучасника, «П. М. Шумлянський був росту гарного, досить повний, зовнішність мав
ставну, з малоросіян, а тому коли жартував, то робив це малоросійською мовою. Його вступна
промова в діететику з кафедри теж була виголошена малоросійською мовою з усіма гостротами,
жартами й з критичними поглядами на теорію диететики. Ця його гумористична лекція, за
словами тих, хто її чув, не справила б такого враження, якби їх виголошував не Павло
Михайлович. Студенти медичного факультету, котрі слухали його лекції, відгукуються про нього,
як про чудового професора, котрий викладав свій предмет невигадливо, а просто, істотно й чітко».
Як пише Д. І. Багалій, в 1817 р. загальна слабість сил, а особливо слабість зору позбавили
професора можливості продовжувати службу й він подав у відставку. При звільненні Павло
Михайлович «одержав за довгострокову безвадну службу (48 років) пенсію в розмірі платні, тобто
2000 руб., але ні нагороди, ні квартирних набавок до пенсії міністр не дозволив».
