Пізніше конверти поверталися до нього, прикрашені екзотичними марками і штемпелями «Адреса
невірна».
І ось у квітні 1939 року …Катаєв-Петров вирішив потривожити далеку Нову Зеландію. Він
придумав місто за назвою Хайдбердвілл, вулицю Ратбич, будинок 7 і адресата – Мерилла Оджина
Уейзлі. Текст листа був написаний, природно, англійською: «Дорогий Мерилл! Прийми мої
найщиріші співчуття в зв’язку зі смертю дядечка Піта. Вибач, що довго не писав. Сподіваюся, що
з Інгрид усе в порядку. Поцілуй від мене доньку. Вона, напевно, зовсім уже наречена? Твій
Євген».
… Наприкінці літа прийшов ...лист з Нової Зеландії. Зворотна адреса виявилася ідентичною тій, яку він придумав. У конверті лежала фотографія… міцного виду чоловіка. На зворотному боці був
напис: «9 жовтня 1938 року».
«Дорогий Євгенію! – дивуючись, читав він. – Велике спасибі за співчуття. Вибач за затримку з
відповіддю. Безглузда смерть усіма нами улюбленого дядечка Піта вибила нас з колії на півроку.
Ми з Інгрид часто згадуємо ті два дні, коли ти у нас гостював. Глорія зовсім велика і вже ходить
до другого класу. Вона дотепер буквально не розлучається з ведмедиком, якого ти їй привіз з
Росії. Не забувай, пиши нам. Твій друг Мерилл».
Щоб якось розібратися з цим містичним випадком, Петров знову написав у Нову Зеландію, але
відповіді не дочекався. А незабаром почалася Друга світова війна...
Втім, існує версія, що письменника таким чином розіграв хтось із друзів
