Дехто з сучасників пам’ятають його «блискучим багатим паном» (П. Биков), інші (С.
Шубинський) – пристарілим, нужденним журналістом, котрий змушений розпродувати автографи
знаменитих кореспондентів.
Його архів у Пушкінському Будинку містить стоси боргових розписок, викликів у поліцію за
несплату боргів, квитанцій від лихварів – усі прикмети літературного побуту, знайомі сучасним
читачам за романами Достоєвського...
ВІД РЕКОРДНОГО НАКЛАДУ ДО «ОБГОРТУВАЛЬНОГО ПАПЕРУ», з статті Т.
Владімірової «Газета «Син Батьківщини» А. В. Старчевського як газета для середнього класу»
«СБ» поклав початок видання преси для середнього класу. Її поява пов’язана з прискореним
розвитком капіталізму в післяреформений період і виниклою потребою в масовій газеті,
розрахованій на «недостатній клас», яка вірізнялася б низькою ціною, великою інформативністю,
цікавістю, загальнодоступністю рівня, простотою мови і тощо.У 1856 році Старчевський
відновлює журнал «СБ», а вже наступного – реорганізує його в щотижневу газету «політичну,
вчену і літературну». У 1862 році вона стає щоденною.
Спочатку «СБ» мала яскраво виражену ліберально-просвітницьку спрямованість, проте поступово
газета втрачає свій напрям, все більше орієнтуючись на смаки й інтереси читацької аудиторії. З
1862 року це типове буржуазне видання, орієнтоване на середнього читача з підписною ціною 6
рублів на рік.
Формується нова для російської журналістики властивість – меркантилізм, і новий тип редактора-
підприємця.
Адальберт-Войтех Вікентійович Старчевський пройшов школу редактора в «Бібліотеці для
читання». При створенні газети він залучив молодих журналістів і широко відомого Сенковського
(«БДЛЧ»), який писав фейлетони під назвою «Листок Барона Брамбеуса». Були ілюстрації,
карикатури. Газета включала розділи словесності, критики, сучасних питань, політики.
У газеті відбилося розуміння того, що матеріальні умови значно сильніше визначають життя
людей, ніж освіта та моральність. Пріоритетне місце займають економічні питання. З’являються
рубрики «Економічна хроніка», «Біржові вісті», статті про умови праці, про платню. Друкуються
нариси з народного побуту.
«СБ» спочатку вступала в полеміку, але поступово від неї відмовився. А ставши щоденною,
взагалі перетворюється на видання за типом дайджеста.
У 58-63 роках газета мала максимальний серед російських газет наклад.
З адміністративними органами бували проблеми, оскільки із зростанням інтересу публіки до
масових видань, їх почали більше перевіряти. От чому Старчевській займався дайджестом.
У 1867 році газета позбулася підтримки і була на межі економічної загибелі. Видання взяв на себе
Успенський, власник борошняної комори. Потім Старчевський відмовляється її редагувати і
наклад різко падає. Хоча газета існує до 1905 року, вона стає «періодично видаваним
обгортувальним папером».
