дахом російська церква; у ній служив юконський пароплавний машиніст. В ті роки ескімос Йоє –
художник і кухар замалював вид Михайлівського редуту з його церквою, складами і щоглою, на
вершині якої розвівався зоряний прапор.
У Михайлівську, як і в інших місцях Аляски, жили єзуїти, представники моравських братів,
шведські місіонери і англіканські священики. Проте першість усюди залишалася за російською
церквою.
...Вже після продажу Аляски була збудований храм з трьома банями в селі Бельковському, яке
відвідав єпископ.
...Індійці Дугласа ще 1890 року просили російського єпископа в Сан-Франциско про хрещення, а
Московське місіонерське товариство дало гроші на споруду храму в Джуно.
Цікаві риси духовного побуту в Сан-Франциско. Не завадило б перо Лєскова, аби описати
принаймні історію ворожнечі єпископа Володимира з Русселем-Судзіловським. Доктор М. К.
Руссель-Судзіловський, російський революціонер, що втік до Сан-Франциско, президент Греко-
слов’янського добродійного товариства в Каліфорнії, майбутній президент сенату на Гавайських
островах, чимось не сподобався єпископові Володимиру. Без найменшого вагання єпископ наклав
«злочестивого нігіліста» Судзіловського анафему в соборі Сан-Франциско – нарівні з Отреп’євим і
Ванькою-Каїном. Правда, потім Синод зняв анафему з доктора Русселя, і все ж він був проклятий
з церковного амвона перед лицем всієї російської Каліфорнії.