Помпіду в Парижеві, музей С. Гугенхайма і «Модерн-Арт» в Нью-Йорку ) і 140 приватних
зібраннях.
Серед друзів та близьких знайомих А. – М. Мурашко, А. Моділ’яні, І. Кавалерідзе, А. Год’є-
Бжеско, С. Світославський, К. Малевич, Е. Саля, Г. Аполлінер, М. Шагал, П. Пікассо, С.
Ястребцов, Ф. Леже, О. Екстер, М. Дюшан, Р. і С. Делоне, П. Ковжун та ін.
***
ТУГА ЗА НЕВІДОМИМ
, з життєвого кредо О. Архипенка
Хто зна, чи міркував би я так, якби українське сонце не запалило в мені відчуття туги за тим, чого
я й сам не знаю.
ДОДАЮ КОЛІР, з нотаток О. Архипенка
Я був ще дитиною, коли мої батьки купили дві квіткові вази. Ні з того ні з сього мені захотілося
присунути їх ближче одна до іншої. Поставив поруч. І що побачив? Нематеріальну прозору третю
вазу, створену простором між двома справжніми.
Після цього я зненацька почав бачити порожній простір, який нагадував мені різні предмети...
Я почав використовувати ці предмети у своїх пластиках. Опукле в них я заміняв увігнутим, повне
– порожнім, створюючи символи фігур і предметів, яких поруч не було.
…Скульптури-картини – це своєрідний синтез моїх ідей як художника і скульптора. З кольором і
обсягом можна створити багато чого, якщо вдатися до комбінування.
Мої скульптури-картини – це рівні площини, від яких виникає визначене відчуття обсягу. До цим
двох елементів, площини й обсягу, я додав колір.
…Фантастичним виглядає епізод, висвітлений в американській пресі: якийсь конгресмен в 1949 р.
прийшов до абсурдного висновку, начебто модерністські тенденції в мистецтві, включаючи мої
добутки, інспіровані… марксизмом. Конгресмен не знав, що я не цікавлюся політикою. Політики
трактують усяке модерністське мистецтво як комуністичне, тим часом як у комуністичних країнах
той же модернізм проголошують небезпечною примхою західної буржуазії. Який хаос!
Комуністи вилучили мої роботи і всі модерністські речі зі своїх музеїв. Гітлер просто знищив їх.
Сучасне мистецтво не пов’язане ні з комунізмом, ні з якоюсь іншою політичною доктриною чи
релігією. Воно існує від себе і для себе і служить лише для розумового і творчого виховання.
… Зупиняюся якось перед вітриною етнографічного музею в Трокадеро. І що, ви думаєте, бачу?
Дерев’яне блюдо з українським орнаментом. Ото, дивуюся, тут є дещо з наших місць! Підходжу
ближче прочитати напис і раптом бачу, що річ ця звідкись з Океанії...
Ідеї – у повітрі, говорив Платон. Їх можна брати звідусіль. Йдіть і беріть... якщо можете!
…Робота в Києві була б нагородою за мою художню діяльність. Для зміцнення зв’язків з Києвом
прошу прийняти в дарунок бронзове погруддя-портрет диригента В. Менгельберга.
ЩОБ НЕБУ СТАЛО СПЕКОТНО, зі спогадів І. Кавалерідзе
Сашко вже зліпив «Саломею», уже мав пресу, мав свою майстерню, своїх учнів, своїх
послідовників. Незабаром усе це буде в нього й у Берліні, і в Америці.
Зараз же він вигукував:
– Саломея танцює? Тільки торс!
– От ти, недотепа, дай торс!
– Вклади в нього такий танок, щоб небу стало спекотно!
АБИ ЗАРОБИТИ, СПІВАВ НА ВУЛИЦІ, з дослідження Д. Горбачова і П. Утевської «Під чужим
сонцем»
…Французи – народ веселий. І художник Фернан Леже знайшов спосіб поповнити порожні кишені
свого друга. Він узяв гітару і повів киянина на гучні вулиці Парижа. Леже грав на гітарі, а
Архипенко співав українських …пісень. Ласі на видовища і розваги паризькі перехожі охоче
платили за «концерт» невеликі «гонорари».
…Українські і російські «парижани», до яких належав і Архипенко, обновили всю творчу
пластичну мову. Вони привнесли у світ кубізму східну барвистість, мелодійну і всерадісну, почерпнуту з кераміки і лубка, килимів і вишиванок, писанок і ікон.
Архипенко часто згадував народних майстрів України з їхнім безпомилковим смаком. І значною
мірою під їхнім впливом скульптор зважився на те, на що не зважувалися європейські скульптори
протягом довгих сторіч: він покриває площини скульптур усіма кольорами веселки, додавши
динаміку і радість їх рухливим формам.
…Не протиріччя і протилежності бачимо в його спадщині, а багатогранність, розкішність творчої
фантазії, безупинний невтомний пошук нового.
…Ставши викладачем університету Канзас-Сіті, Архипенко створює незвичайну прикрасу для
головного його входу – дві величезні скульптури з металу, вигляд яких дивним чином
