зі зміною сонячного освітлення.
…Архипенко, доки міг, підтримував зв’язки з батьківщиною. Виставлявся на спільних зі
співвітчизниками виставках: у Берліні (1922), в українському павільйоні в Чикаго (1933).
…Відсилаючи на батьківщину одну з своїх робіт, Олександр Порфирійович приклав до неї
табличку з коротким написом: «Присвячується матері моїй». І, можливо, продовжилося, луною
відгукнулося в його серці: «Матері-Україні».
НЕБЕЗПЕЧНИЙ ДЛЯ БАТЬКІВЩИНИ, з розвідки О. Чердаклі «Ностальгія скульптора світу»
Сьогодні геній українця Олександра Архипенка – безсумнівний. Світ шанує митця як
найвизначнішого скульптора ХХ століття. Серед його учнів і послідовників – видатні митці
Манцу, Екстер, Джакометті, Мур…
Мистецькі винаходи Архипенка створили фундамент не лише для подальшого розвитку
скульптури, але й прислужилися архітекторам та дизайнерам. Своїм видатним скульптором його
вважали французи, німці й американці, а росіяни писали про нього як про «художника, який має
руські корені». Але на схилі свого життя, в Америці, Архипенко зізнається Віталію Коротичу, що
ностальгія так його і не відпустила. Він збиратиметься в Україну на шевченківські свята…
…Художник аполітичний, але надто обережний щодо своєї Вітчизни. Архипенко не помилився, бо
вже через кілька років стане persona non grata. Він стане небезпечним для Батьківщини, якої сам
остерігався.
77-річним Архипенко збирався в Україну на шевченківські свята. Життя його не відпустило.
Скульптор помер по дорозі в майстерню.
МИ МАЛО ПРО НЬОГО ЩЕ ЗНАЄМО, з статті С. Топор «З Німеччини… з любов’ю»
Національний художній музей був повний як ніколи – з Німеччини привезли твори Олександра
Архипенка. На жаль, роботи прославленого українця розкидані по усьому світові, в той час як на
батьківщині творчість майстра представлена одиничними екземплярами (а точніше – всього 13).
…Відвідала Київ і остання дружина скульптора – Френсіс Грей-Архипенко. Шанувальники
творчості великого кубіста з трепетом і хвилюванням зібралися, очікуючи побачити жінку, котра
зв’язувала величезний мікрокосм епохи творців-гігантів з днем нинішнім. На жаль, пані Френсіс
нічого не змогла толком розповісти. Виходячи з її скупих відповідей можна було зробити
висновок, що поняття про Україну, батьківщину її відомого чоловіка, у неї неясне. Виходить, правду писала Павлина Матківська, мати Олександра Архипенка, його брату Євгенію з Києва:
«(будинок)... одна трухлявина і довго не простоїть, але якби я знала, що хто-небудь з вас буде
жити тут... , проте в Дарниці вам нічого робити, тут глухомань».
ЯЙЦЕПОДІБНЕ ЯЙЦЕ, верлібр Б. Сандрара, присвячений О. Архипенкові
Скульптура Архипенко
Первое яйцеподобное яйцо
Оно держится в упругом равновесии
Словно неподвижная юла
На острие
Скорости
Оно выходит
Их красочных волн
Из цветных зон
И вращается в глубинах Голое
Новейшее
И тотальное.
