ВІЙНА ПРОТИ СЕЛЯН, з статті М. Дубинянського «У світі цілей і методів: про комуністів і не
тільки»
Забуті в нас і мемуари письменника та правозахисника Лева Копелєва, і автобіографічна повість
Василя Гроссмана «Все тече». Очевидно, свідчення екс-комуністів непопулярні в Україні через те, що йдуть урозріз з «генеральною лінією».
Кравченко, Гроссман, Копелєв та інші автори нічого не пишуть про знищення етнічних українців, але прямо говорять про війну проти селян; докладно розповідають про самовіддану боротьбу за
Світле Майбутнє, яка змушувала придушувати в собі найменшу слабкість та жалість до класового
ворога – чи то до жінки, чи до дитини.
Наші ура-патріоти, які повністю ігнорують соціально-класову сторону трагедії 1933-го, вважають
себе антикомуністами, але фактично перешкоджають вивченню головної зброї ВКП(б) – класової
доктрини, яка змушувала мільйони людей бути нещадними до собі подібних...
ПОКИ БЕЗ ШПИЛЬОК, з листа В. Гроссмана С. Липкіну в січні 1950 р.
У Москві, в «Новому світі», ...верстка. Мені раніше терміну ...почнуть давати гранки останнього, четвертого шматка. Розмов багато, поки без шпильок, але за законом ботаніки будуть і вони.
А ти що чуєш?
Ну, що ж! Ти знаєш моє відчуття: головне відбувається. І я, знаєш, як і раніше гостро і, здається, глибоко відчуваю і розумію це. Відчуття таке, як при надрукуванні першого оповідання «В місті
Бердичеві». А, мабуть, навіть сильніше.
НЕ ПОКАЗУЄ ПАРТІЮ, з статті М. Бубеннова «Про роман В. Гроссмана «За справедливу
справу»
Окремі успіхи не можуть затулити однієї великої невдачі ...В. Гроссмана. Йому не вдалося
створити жодного крупного, яскравого, типового образу героя Сталінградської битви, героя в сірій
шинелі, із зброєю в руках... Таких героїв, які були б типові, несли в собі основні риси радянського
народу, якнайповніше виражали суть його, немає в романі «За праву справу». Немає в ньому
героїв, які уразили б уяву читача багатством і красою своїх відчуттів...
Образи радянських людей в романі «За справедливу справу» збіднені, принижені, знебарвлені.
Автор прагне довести, що безсмертні подвиги здійснюють звичайні люди... Але під виглядом
звичайних він на перший план витягнув ...галерею дрібних, незначних людей...
В. Гроссман взагалі не показує партію як організатора перемоги...
РОМАН ВИЛУЧИЛИ, з протоколу обшуку квартири В. Гроссмана від 14 лютого 1961 р.
Ми, співробітники Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР підполковник
Прокопенко, майори Нефедов і Баранов, на підставі свідків провели обшук у Гроссмана Йосипа
Соломоновича... Вилучено наступне:
Текст роману «Життя і доля», віддрукований на машинці, 3 частини по 2 екземпляри кожній...
ПРОШУ СВОБОДИ ДЛЯ СВОЄЇ КНИГИ, з листа В. Гроссмана М. Хрущову після XXII з’їзду
КПРС
Ось вже рік як книга вилучена... Ось вже рік, як я невідступно думаю про трагічну її долю, шукаю
пояснення тому, що сталося.
Чому на мою книгу, яка, можливо, певною мірою відповідає на внутрішні запити радянських
людей, книгу, в якій немає брехні і наклепу, а є правда, біль, любов до людей, накладена
заборона...
Якщо книга моя – брехня, хай про це буде сказано людям, які хочуть її прочитати. Якщо книга моя
– наклеп, хай буде сказано про це.
...Коли рукопис вилучили, мені запропонували дати підписку, що за розголошування факту
вилучення рукопису я відповідатиму в кримінальному порядку.
... Немає сенсу, немає правди в нинішньому становищі – в моїй фактичній свободі, коли книга, якій я віддав життя, поперебуває у в’язниці – адже я її написав, адже я не відрікаюся від неї.
...Я прошу свободи для своєї книги.
КИСЕНЬ, БЕЗ ЯКОГО ЖИТТЯ НЕМОЖЛИВЕ, з статті В. Панченка «Василь Гроссман і
«біси»
Аналіз того, що сталося з російським комунізмом, В. Гроссман завершує рішучим запереченням
можливості комунізму як такого. Його головний аргумент – несумісність комунізму (чи
сталінського «казарменого соціалізму») і свободи. Гроссман не погоджується з Енгельсом, який
вважав, що свобода – це усвідомлена необхідність. Все якраз навпаки: свобода – це подолана
необхідність, це можливість людини заперечити задані, нав’язані обставини. Свобода в нього – це
щось навіть більше, ніж «права людини»: це синонім життя. Це кисень, без якого життя
неможливе. І поки живе людина, вона потребуватиме цього кисню, самим своїм існуванням
