Голдовский Евсей [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
пам’ятаю по-батькові) вважав, що будь-які нав’язування споріднення таять небезпеку, тим більше в ті непрості часи, ...чи
те ми з Вітею не справили належного враження, не знаю...
Пам’ятаю, із всієї родини найактивнішою була Марина Голдовська, його донька, вона
заперечувала – відрізала всі можливі зв’язки-переплетення рішуче й безапеляційно...
Ми незабаром пішли. Вітя був пригнічений і розчарований, я теж – в основному холодністю й
незацікавленістю однофамільців.
ЛУБ’ЯНКА – НЕ САНАТОРІЙ, бувальщина
Під керівництвом Голдовського облаштовували маленький кремлівський кінозал, де дивилися
фільми Сталін та його підручні. І сталася пересічна, загалом, подія: тріснула ртутна лампа.
Овсія Михайловича потягли на Луб’янку зі страшним обвинуваченням: терористичний акт, спроба
отруїти вождів парами ртуті. Це пекло він витримав героїчно. Нікого не зрадив, нічого на себе не
наклепав. І вийшов на волю в коротку «відлигу» після зняття ката-наркома М. І. Єжова.
Розповідати про це не любив. Коли запитували, як воно там було, відмахувався:
– Нічого спільного із санаторієм...
