системою «Циркорама» У. Діснея. Атракціон так сподобався Микиті Хрущову, котрий відвідав
виставку, що він розпорядився в найкоротший термін спорудити в Москві кругову кінопанораму, неодмінно кращу за американську. За три місяці під особистим контролем Вождя радянськими
інженерами на чолі з Овсієм Михайловичем Голдовським була розроблена й уведена в
експлуатацію вітчизняна система.
29 квітня 1959 року відбувся перший кіносеанс, а відкриття нового атракціону було присвячено
червневому пленуму ЦК КПРС (16 червня 1959 року). Першими глядачами стали його учасники, демонструвався фільм режисера В. Катаняна «Шлях весни».
Кругорама була прийнята на «ура»! Нині це єдиний у світі кінотеатр кругорамного кінематографа, що пропрацював півстоліття.
ТОЧНЕ ЗНАННЯ, з кореспонденції А. Барсукова «Уроки професора Голдовського»
Ми намагаємося вникнути в причини кризи, яка вразила нашу кінотехнічну промисловість, але
зрозуміти причини невдач не вдасться, якщо не усвідомити, чим визначалися колишні успіхи. ...Це
почалося в 20-і роки й збіглося з початком діяльності О. М. Голдовського. Тоді розрив між нашою
кінотехнікою й рівнем світових стандартів, як прийнято говорити, був максимальним. Стараннями
Голдовського і його колег розрив поступово, проте неухильно скорочувався, чому сприяло точне
знання того, що власне зв’язує кінотехніку з мистецтвом кіно.
...Багато чого залежить від особистих якостей, енергії й бажання тих, хто за це візьметься.
Знадобиться новий підхід до організації виробництва, до роботи з людьми. І щодо цього уроки
професори Голдовського можуть стати у нагоді.
І ЗАЄЦЬ ЗАПАЛИТЬ СІРНИК, з книги В. Мікоші «Я зупиняю час»
Мені було дуже важко, тому що я не знав фотографії. Довелося наздоганяти товаришів. Цілими
ночами я не вилазив зі знімального ательє й лабораторії. За короткий час сфотографував не лише
всіх знову прийнятих акторів, але й тих, хто вже скінчив ГТК.
Я твердо пам’ятав приказку одного з наших найулюбленіших викладачів – Овсія Михайловича
Голдовського. Коли ми перший раз з’явилися на його лекції з електротехніки й у викликаного
студента ніяк на дошці не сходилися числа, Голдовський, посміхаючись, сказав:
– Нічого, якщо зайця довго бити, він навчитися сірники запалювати. Я сподіваюся, що до вас це
прямого стосунку не має, але знати про це корисно.
ЖАХЛИВА ВАЛІЗА, з спогадів М. Голдовської
Його посадили 13 березня 1938 року, вийшов він 31 серпня того ж року. Я знала, що повернувся
він відтіля без єдиного зуба й з безсонням на все життя.
Всі проведені там п’ять з половиною місяців жодної ночі не спав, увесь час викликали на допити, у коридорах стояв гамір, лунав лемент – заснути було немислимо. А вдень спати не давали.
Наглядачі, побачивши у вічко камери, що ув’язнений приліг, негайно піднімали його стукотом у
двері.
...Повернувшись додому після в’язниці, тато застав дві кімнати опечатаними: бабусі залишили
одну. Зняв печатку, увійшов до свого кабінету, побачив розкидані папери – сліди обшуку, а біля
столу – замкнену шкіряну валізку.
– А це що таке? – запитав.
Виявилася, його тітка з Подільська, котра мешкала в комунальній квартирі, днів за два до арешту
привезла цю валізку й запитала в бабусі:
– Софіє Олександрівно, можна я цю валізку залишу у вас на кілька днів? А то в мене у квартирі
сусідка дуже шахраювата. Аби не вкрала.
– Ну, постав, Марусе.
Валізка залишилася.
Чому на неї не звернули уваги при обшуку? Не побачити не могли. Напевно, просто халтурно
робили свою роботу.
Тато відкрив валізку: вона була напхана золотими речами – тітка Маруся була з заможної
родини...
– Господи, я, видно, народився в сорочці, – єдине, що міг сказати тато. – Розкрий вони цю валізку, мені б уже ніщо не допомогло: жахливішого доказу не придумаєш.
ОДНОФАМІЛЬЦІВ ПРОІГНОРУВАВ, з спогадів Я. Голдовської
Ми прийшли в теплий сутінок старої московської квартири, просторої і незатишної, сіли за
великий стіл, на якому, крім чаю і бубликів не було нічого, та й це мені здається зараз
надлишковим, тому що холод родини перекривав усе.
Це була родина наших однофамільців, навіть ім’я глави – Овсій, збігалося з татовим. Вітя вважав
(він уже тоді займався генеалогією), що таких збігів не трапляється, і в якомусь коліні-
відгалуженні ми знайдемо спільні корені.
Однак розмови не вийшло... Чи то професор ВГІК Овсій Голдовський (не
