КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Крушевский Николай [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

лінгвістики»

Крушевський вперше сформулював принцип структурного бінаризму схожість/суміжність, який

трансформувався у Якобсона в позицію метафора/метонімія, про автора якого останній не

втомлюється нагадувати.

Березін пише: «Через Якобсона фонологічна теорія Казанської школи і теорія мови Крушевського

взагалі стали зародком в розвитку структуралізму празької школи. Пізніший розвиток Якобсоном

своїх власних ідей привернув до Крушевського увагу західних лінгвістів ... Від нього ж Якобсон

сприйняв і самі терміни – схожість і суміжність» .

Сучасний історик лінгвістики і дослідник творчості Р. О. Якобсона Ельмар Холенштайн пише:

«На Якобсона (як частково до нього на Соссюра) з його типологією мовних вісей, даною ним в

термінах теорії асоціацій, мали вплив проникливі ідеї польського лінгвіста-теоретика М. К.

Крушевського. Вчення про дві лінгвістичні осі, навіяне класифікацією асоціацій у англійських

психологів і її радикального прихильника Троїцького, але підняте Крушевським з механістичного

на феноменологічного рівень, виросло в його працях в струнку, цілісну і надзвичайну плідну

теорію мови» .

Таким чином, Крушевський за тридцять років передбачив виникнення структурної лінгвістики.


СВІТОВА ПОПУЛЯРНІСТЬ, з розвідки І. Сусова «Історія мовознавства»

Найвидатнішим серед представників Казанської школи був російсько-польський вчений Микола

В’ячеславович Крушевський. Коротка, проте плідна наукова діяльність принесла йому світову

популярність.

Йому була властива спрямованість перш за все до глибоких теоретичних узагальнень, до відкриття

законів розвитку мови.

М. В. Крушевський слідував основним принципам природничо-наукового підходу до мови і

поєднував цей підхід з індивідуально-психологічним. Він вірив в непохитність фонетичних

законів, закликаючи до вивчення сучасних мов, які дають більше матеріалу для відкриття

різноманітних законів.

Йому належить розробка бодуенівської ідеї про переінтеграції складових елементів слова в

результаті процесів перерозкладу і опрощення основи. Словотворення він кваліфікує як струнку

систему однаково організованих типів слів, котрі співвідносяться з типами понять, які

позначаються ними.