слова, без асоціації суміжності – його відтворення.
3. Асоціація схожості дає початок слову, а асоціація суміжності надає йому значення.
V. Розвиваючись, мова вічно прагне до повної загальної і часткової відповідності світу слів світові
понять.
НІЧОГО СХОЖОГО НЕ БУЛО, з офіційного відгуку І. Бодуен де Куртена на докторську
дисертацію М. Крушевського
Внесок в лінгвістичну літературу взагалі... У російській же вченій літературі не було до цих пір
нічого схожого на неї.
НЕ ВИКИНЕШ ЖОДНОГО СЛОВА, з кореспонденції «До відкриття Бодуенівських читань:
Микола Крушевський» на сайті Казанської лінгвістичної школи
М. В. Крушевський помер в неповні 36 років, з яких активною науковою роботою займався всього
7 років, не встигнувши відшліфувати ті ідеї, які удосталь розсипані в його нечисленних роботах.
Всі ці сім років падають на його діяльність в Казанському університеті.
...У жовтні 1878 р. Бодуен де Куртене направляє до історико-філологічного факультету
Казанського університету клопотання про ухвалення М. В. Крушевського понадштатним
професорським стипендіатом без утримання. У заяві Бодуен пише, що мав можливість
«переконатися як в незвичайних здібностях Крушевського, так і в об’ємності набутих ним знань з
мовознавства». Крушевський покидає Троїцьк і приїжджає до Казані, де активно займається
наукою.
Спеціально для Крушевського Бодуен де Куртене влаштовує у себе вдома практичні заняття. Ці
заняття незабаром стали відвідувати студенти і молоді викладачі університету. Так виник
лінгвістичний гурток Бодуена де Куртене, який поступово ставав новою школою для учасників
його засідань.
...У відсутність Бодуена де Куртене М. Крушевський керував казанським науковим гуртком. Це
певною мірою пояснює, чому з низки проблем молоді члени гуртка пішли за Крушевським, а не за
Бодуеном.
У квітні 1879 року М. Крушевський звертається до ректора університету з проханням про дозвіл
захисту дисертації pro venia legendi, що дозволяє одержати йому звання приват-доцента, і в травні
цього ж року захищає її і одержує звання приват-доцента.
Бодуен де Куртене так відгукнувся про дисертацію М. Крушевського: «Метод викладу зразковий:
відрізняється строгістю і стислістю. З дослідження п. Крушевського не можна викинути жодного
слова».
ЗНАЧНИЙ ВНЕСОК ДО ЛІНГВІСТИКИ, з нарису І. Нового «Крушевський Микола
В’ячеславович»
Обдарований живими науковими інтересами, Крушевський мав на меті присвятити себе вченій
діяльності і університетському викладанню. Та не маючи можливості одержати роботу в Польщі,
де після придушення повстання 1863 р. проводилася активна русифікаторська політика, поїхав з
Варшави.
Посилено працюючи і ведучи найскромніше життя, у всьому собі відмовляючи, він зумів
накопичити деякі засоби, які дали йому можливість переїхати до Казані, щоб тут працювати при
університеті і готуватися до професорського звання.
Він прибув в це місто 1878 року і почав посилено займатися під керівництвом видатного лінгвіста
І. А. Бодуен-де-Куртена. Взявшись за справу зі всім жаром, Крушевський, завдяки своїм видатним
здібностям, швидко виділився серед молодих учених.
На жаль, активна наукова діяльність продовжувалася всього декілька років у зв’язку з душевною
хворобою. Проте за цей час він вніс значний внесок до лінгвістики, багато в чому передбачивши
деякі ідеї структуралістки початку XX ст. Закликав займатися сучасними мовами, визначив
лінгвістику як науку, яка виявляє загальні закони, котрі керують явищами мови.
Саме Крушевський проголосив відмову від обмеження завдань лінгвістики вивченням історії мов,
запропонував використовувати термін «фонема» в значенні, близькому до сучасного, переніс
акцент з історичного на синхронне вивчення мови, відмовився від визнання порівняльного методу
головним методом науки про мову, трактування мови як системи знаків.
Якщо його сучасники або заперечували існування законів мови, або зводили їх до законів мовних
змін, то Крушевський разом з історичними законами виділяв «статичні», визначувані
закономірностями людської психіки. Його формулювання основного закону розвитку мови як
«закону відповідності світу слів світові думок» співзвучна сучасним підходам до опису мови «від
значення до форми».
ГЕНІАЛЬНЕ ПЕРЕДБАЧЕННЯ, з статті О. Кошмила «Передвісник сучасної
