Розкіш і пишнота блискучого двору, шалений дзенькіт зброї і несказанна чарівність жінок бентежили й паморочили мій розум. Але моя душа зберігала вірність давній обітниці, і тихими ночами Елеонора нагадувала мені про себе своєю незримою присутністю. Та раптом усе скінчилось: світ немов потьмянішав, і я жахнувся думок, що обпікали мій мозок, і страшних спокус, які не давали мені спокою, бо з далеких, чужих, незнаних країв до веселого двору короля, якому я служив, прибула дівчина, чия краса одразу полонила моє зрадливе серце. Не вагаючись, я кинувся їй до ніг, палко й ревно віддаючи шану коханню. Та й що важило моє почуття до дівчинки з долини в порівнянні з тим гарячковим шалом, з тим величним захватом і обожненням, з якими я вилив у сльозах свою жагу неземній Ерменґарді? О світла, як янгол, Ерменґардо! Твій образ витіснив з моєї пам'яті спогади про іншу. О божественна Ерменґардо! Вдивляючись у саму глибінь її незабутніх очей, я думав лише про них, — і про неї.
Я повінчався, і не відчував страху перед карою, котру накликав на себе, а її гіркота оминула мене. А одного разу — лиш одного разу — серед нічної тиші крізь ґрати вікна до мене долинули давно забуті тихі зітхання, і я почув такий знайомий ласкавий голос:
— Спи спокійно! Адже над усім царює Дух Кохання, і, віддавши своє палке серце тій, кого звеш Ерменґардою, ти можеш вважати себе вільним від присяги на вірність Елеонорі. Чому? Про це дізнаєшся на небесах.
______________________________
Примітки
Цей текст Едґара По вперше було надруковано 1842 року у щорічному альманасі “The Gift: A Christmas and New Year's Present” («Подарунок: Різдвяний та Новорічний презент»), під заголовком «Елеонора: притча». 24 травня 1845 року «Елеонора» була перевидана у нью-йоркській газеті “Broadway Journal” з доданим автором епіграфом, котрого не було у першому виданні.
Sub conservatione formae Specificae salva anima. — Поки зберігається певна форма, душа ціла (латин.). Луллій Раймонд (1235-1315) — іспанський поет, схоласт, алхімік.
«Світло несказанне» — слова з рядка «Гімну порам року» англійського поета Джеймса Томсона (1700-1748).
agressi sunt mare tenebrarum, quid in eo esset exploraturi — вступають до моря пітьми, щоб дізнатися, що там (латин.).
... величезні сірійські змії... — Йдеться про давньосірійські міфи.
Геспер — вечірня зірка, що сходить на заході, Венера.
Шіразький бард — Сааді (1184-1291), перський поет, який народився й помер у місті Шіраз.
Елізіум (Єлісейські поля) — згідно з античною міфологією, місце, де перебувають душі праведників.
