КулЛиб - Классная библиотека! Скачать книги бесплатно 

Новицкий Юрий [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 2


 [Настройки текста]  [Cбросить фильтры]

особистість. Коли сталася ця сама... погибельна, він вирішив, що церкви

можна зберегти за допомогою народу, який в ці церкви ходив.

Він людей об’єднав. Посилав по квартирах, що оточують цю церкву, питати: чи згодні ви вважати

себе прихожанами такої-то церкви? Організувати таку справу і створити парафії з певною метою,

аби врятувати церкви, – це справа особливо Божа.

Апостолів послали, а він пішов сам. Дуже представницький був, молодий ще, дуже такий

стриманий, високий...

Він об’єднав парафії... Він не був ні архієреєм, який зобов’язаний піклуватися... він був простим...

Ні, не простим. Не знаю, я його згадувати не можу без сліз...

І коли я бачу цю картину... Коли він стоїть, а біля нього двоє конвоїрів...


ГОТУВАВ НАУКОВУ ПРАЦЮ, з «Короткого життєпису новомученика Юрія Новицького»

У гімназію Юрій вступив в Києві, жив там в сім’ї дядька Ореста Михайловича Новицького,

історика Церкви. Там і почалося його оцерковлення: «Релігійні питання мене почали цікавити з

другого чи третього класу гімназії». Там, в Київській гімназії, він почав співати і читати на

криласі.

Юрій Петрович був одружений на Ганні Гаврилівні Сусловій, доньці відомого фахівця з

теоретичної механіки, професора Г. К. Суслова. У 1809 році народилася донька Ксенія.

Юрій Петрович був професором в університеті Петрограду, крім того працював над

облаштуванням юридичного факультету в Костромі, викладав там радянське право, писав наукову

працю...


ВЗЯВ НА СЕБЕ ЧУЖУ ПРОВИНУ, з статті «Святий мученик Юрій Новицький» на інтернет-

сайті храму Санкт-петербурзького державного університету.

Кремлівські правителі ставили за мету спровокувати зіткнення, яке можна було б використовувати

як приводу для рішучої боротьби з Церквою.

24 березня в «Червоній газеті» з’явився дуже різкий «лист дванадцяти», в якому духівництво

Петрограду звинувачувалося в контрреволюційних настроях і бажанні «відтягнути» здачу

цінностей. Серед авторів листи були відомі активною співпрацею з безбожним режимом

священики Красницький і Введенський, котрі прагнули до захоплення церковної влади.

У ніч з 28 на 29 квітня 1922 року майже все правління «Товариства православних парафій», у тому

числі і Юрій Петрович Новицький, було арештоване...

Підсудні звинувачувалися в організації злочинної контрреволюційної групи, яка протидіяла

виконанню декрету Радянської влади про вилучення церковних цінностей, що нібито привело до

масових безладів в Петрограді і губернії. Справжня ж причина організованої більшовиками

розправи полягала у величезному авторитеті серед народу митрополита Веніаміна і його

незалежній політиці, зокрема, відмові відмінити «білогвардійський акт відлучення» від Церкви

«революційного священика» Введенського.

...Десять чоловік засудили до розстрілу, інших – до тюремного ув’язнення на різні терміни і до

примусових робіт. Пізніше шести засудженим розстріл був замінений довгостроковим тюремним

терміном.

Професор Новицький Юрій Петрович намагався взяти на себе частину провини, інкримінованої

його другу, настоятелеві Казанського собору протоієреєві Миколі Чукову, людині багатодітній.


СХІДЦЯМИ ДОБРА І СВІТЛА, з нарису Ю. Колосова «Юрій Петрович Новицький. 80 років з

дня загибелі»

Він писав про необхідність особливих судів для малолітніх злочинців – створював Київський суд

для малолітніх (у Росії було всього два таких суди). Коли згодом його спробували звинуватити в

жорстокості, він пояснив, що суд для малолітніх створювався не для відплати за злочини, а,

швидше, з добродійною метою.

...Ще до офіційного обнародування Постанови ВЦВК про вилучення церковних цінностей

правління Товариства обговорювало це питання. Значна частина його членів вважала необхідним

зумовити передачу цінностей вимогами, які відображали недовіру до влади і абсолютно

неприйнятними для неї. Все ж таки після бурхливих суперечок, під впливом Ю. П. Новицького, І.

М. Ковшарова, М. О. Єлачича і М. М. Єгорова було вирішене, що канонічно вилучення допустиме

і підтверджується історичними прикладами (на викуп полонених, на допомогу голодуючим). Ця

позиція співпадала з думкою митрополита Веніаміна, котрий вважав, що для порятунку голодних

потрібно віддати все, але це повинно бути не вилучення, а добровільна пожертва.

Для переговорів з властями митрополит послав Ю. П. Новицького.

...20 березня 1922 року на засіданні