Бальмен Яков [Николай Михайлович Сухомозский] (fb2) читать постранично, страница - 3
[Настройки текста] [Cбросить фильтры]
бачить добре, що вони вбили його друга з конечностi, в
оправданiй оборонi своєї свободи.
Вiн стає навiть у один ряд iз ними: адже ненависть до спiльного ворога – «темного царства» –
в’яже його з ними сильним, дружнiм вузлом. Вiн називає тих убiйцiв свого друга «лицарями
великими, богом незабутими», заохочує їх до дальшої боротьби i прирiкає їм остаточну побiду.
Не вони виннi в смертi його друга, а «темне царство», що силою погнало його до несправедливого
бою. В тiм явнiм i гарячiм виступi на сторону напастованих черкесiв Шевченко зложив
найкращий доказ свого високого гуманного чуття, своєї любовi до свободи й справедливостi,
тим бiльше, що смерть щирого друга, який погиб iз рук черкесiв, i природний iз тої причини жаль
не звернули його проти них, але змiцнили його ненависть до «темного царства»...
