вигляді гостей чи листів, то на їх віддаляй від свого серця.
Що ж стосується звісток духовних, тобто, коли забажаєш мати пристойні дані про небесні
таємниці, то будь обережною і смиренною і не бажай нічого більш знати, як тільки Ісуса Христа
розп’ятого, Його життя і смерть і те, що Він від тебе вимагає.
Від інших таємниць оберігай себе, і цим краще зможеш догодити Богу, тому що Він за щирих
своїх друзів визнає тих, котрі того єдино бажають і шукають, що потрібно для благодаті Божої і
для виконання волі Його.
Якщо ти слів моїх дослухаєшся, то зможеш уникнути багатьох тенет, котрі хитрий змій на нас
завжди розставляє…
ДОЛЯ ПЕРЕКЛАДІВ – ТРАГІЧНА, з книги A. Мосіна «Лайка духовна» в Росії»
Про життя західного подвижника Лоренцо Скуполі відомо дуже мало. Народився він близько 1530
року в давньоримському місті Отранте. При водохрещенні він був наречений Франциском. Йому
було 39 років, коли 4 червня 1569 року вступив у Театинський орден. … 25 січня 1571 р., він
прийняв остаточну чернечу обітницю й ім’я Лоренцо. 1574 р., на Різдво, був висвячений у
священики.
1585 рік започаткував новий тяжкий і принизливий період у житті Лоренцо Скуполі. На загальних
орденських зборах, які відбулися навесні у Венеції, б. Лоренцо винесли жорстокий вирок: рік
тюремного ув’язнення, заборона здійснювати богослужіння і переведення в ранг простого брата.
За звичаєм тієї епохи документи процесу негайно спалили.
Багато авторів, хто вивчав справу Скуполі, дійшли висновку, що осуд його було плодом наклепу
настільки хитрого, що він ввів в оману навіть обережних ченців. Припускають, що «злочин»
Скуполі стосувалося «цілісності віри», іншими словами, його звинуватили в єресі.
…У 1589 році він опублікував у Венеції «Лайку духовну». Видання носило анонімний характер.
Лише пізніше книгу опублікували під ім’ям автора – Лоренцо Скуполі.
…На протязі останніх чотирьох сторіч «Лайка духовна» входить в число духовних здобутків,
котрі мають неймовірне поширення в християнському світові. Найбільший успіх книга одержала в
XVII і XVIII ст. Вже за життя Скуполі вона витримала понад шістдесят видань. Її почали
перекладати на іноземні мови: 1590 р. вийшов німецький, 1591 – латинський, 1595 – французький, 1598 – англійський варіанти. Далі вийшли: в 1723 році – вірменський, а в 1775 – арабський
переклади. На сьогодні відомо понад 600 видань «Лайки духовної».
…Перший російський переклад книги вийшов 1787 року. На титульному листі позначено: «Лайка
духовна, або Наука про перемогу над самим собою. Переклав І.М.У.С. (Імператорського
Московського Університету Студент) Іван Андрієвський».
Трагічна доля цього... перекладу... Відразу після виходу книгу конфіскували. Мабуть, недремне
око духовного цензора розгледіло небезпеку західного, католицького, впливу на душі
православних. Не допомогло й те, що Іван Андрієвський не послався на ім’я автора.
Проте в 1794 році в Москві з’явилася книга за назвою: «Подвиг християнина проти спокус. З
іноземної мови на російську переклав Лікар і Імператорського Московського Університету
Прозектор Іван Андрієвський».
Цього разу справа обійшлася без конфіскації. Ймовірно, увагу цензора відвернула та обставина, що перший розділ книги змінився до невпізнанності, а замість скорочення І.М.У.С. з’явилося
повне наукове звання перекладача.
…Мова Андрієвського – це мова руського допушкінської епохи. На перекладі позначилося його
прекрасне знання не тільки латини, а й вільне володіння церковнослов’янською мовою. Двісті
років поспіль «Лайка духовна» залишається яскравим пам’ятником російської духовної літератури
кінця XVIII століття.
…Перекладена Іваном Андрієвським «Лайка духовна», як і друге її видання – «Подвиг
християнина», дуже швидко стали бібліографічною рідкістю.
КРАЩЕ Б ЦЕ БУВ ІВАН АНДРІЄВСЬКИЙ, з листа М. Львова В. Капністу від 28 вересня 1795
р.
Чи повіриш ти, друже мій, що пестлива твоя до мене довіра, котра завжди мені приносила
задоволення, тепер мене образила, і я перекладу твого, мені здається, дуже гарного, ніяк не можу
поправити, хоча деякими віршами не зовсім задоволений. Я ...втратив здатність підроблюватися
під тон приятелів своїх, коли мова йде про виправлення якоїсь віршованої ноти.
Можливо, після повернення до Петербургу і при побаченні з ліричною музою Гаврила Романовича
повернеться до мене здатність зробити
