ЗАРУБІН Віктор Іванович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Художник.
З дворянської родини. Батько, Зарубін І., професор.
Народився в 1866 р. в м. Харкові Російської імперії (нині – адміністративний центр однойменної
області України).
Помер в 1928 р. в м. Ленінграді СРСР нині – м. Санкт-Петербург РФ). Заповів поховати його
поруч з могилою А. Куїнджі.
Закінчив фізико-математичний факультет Харківського університету, навчався живопису в
харківській студії Е. Шрейдера (1890-1893), паризькій академії Р. Жюльєна (1893-1896),
Петербурзькій імператорській академії мистецтв (1896-1898).
Працював викладачем Петербурзької малювальної школи (1905-1906), Ленінградського художньо-
промислового технікуму (1920-і).
Академік Петербурзької імператорської академії мистецтв (1909).
Член Товариства пересувних художніх виставок (1916).
Член Товариства російських акварелістів.
Член Товариства ім. А. Куїнджі.
Учасник паризьких «Салонів», виставок Товариства російських акварелістів, Петербурзької
імператорської академії мистецтв, Товариства пересувних художніх виставок.
Серед найвідоміших полотен – «Копання картоплі» (1896), «Тихий вечір» (1897), «Літній пейзаж»
(1910), «Свято в нормандському селі» (1913), «Вечір біля моря», «Будинок біля моря. Бретань»
(обидві – 1916), «Вечір. Хмаринка набігла», «Пейзаж з річкою і рибалками» (обидві – 1917).
Пензлю З. також належать картини «Заповідний гай», «На уклін старизні», «Літня пора», «Біля
забутої каплиці», «Тіні хмар», «Грізне небо», «Малоросія. На хуторі», «Сільська прачка»,
«Каплиця Святогорського монастиря», «Танець на Дніпрі», «Українська садиба», «Старий міст.
Венеція», «Біля берегів Ла-Маншу», «Забутій дім».
Писав і пейзажі з включенням жанрових сцен, працював в дитячій книжковій графіці.
Нині доробки нашого земляка зберігаються в Луганському, Херсонському (Україна),
Сочинському, Іркутському художніх музеях, музеї Петербурзької імператорської академії
мистецтв (усі – РФ), багатьох приватних колекціях.
За картини нашого земляка «Малоросія. На хуторі» і «Пейзаж зі снопами і грозовим небом» на
російському аукціоні «Гелос» просили відповідно 2 і 2,25 млн. рублів (2009).
Серед друзів та близьких знайомих З. – А. Куїнджі, К. Крижицький, Е. Шрейдер, М. Реріх, К.
Богаєвський, Ж. Лефер, В. Савинський, О. Бенуа, Г. Калмиков, Т.-Р. Флері та ін.
***
ВЛАСНЕ РОЗУМІННЯ,
з творчого кредо В. Зарубіна
У кожного власне розуміння мистецтва.
ЛЮБИВ УКРАЇНУ, з книги М. Реріха «Запалюйте серця»
Віктор Зарубін подав дорогі його серцю Україну, Харківщину, Межигір’я з хурами, паломниками,
з далечінню, котрі були заповнені його настроями. Мандрівники ...йдуть за горби, блищать степові
річки, залягли кургани і шепочуться темні соснові бори.
...Порозбуджувати в учнях творче сприйняття світу – ось що вчитель (Куїнджі А. – авт.) вважав
своїм завданням; він вимагав самостійності думки, здатності виявити своє, особисте враження від
природи.
Але він не тільки вимагав – учні були його сім’єю. Після занять збиралися за самоваром, вечеряли
всі разом по-студентському: з сусіднього трактиру приносили сосиски і булочки, читали,
сперечалися про мистецтво, музичили. Богаєвський грав на гітарі, Латрі – на мандоліні, Зарубін –
на скрипці. Іноді виступав і сам Куїнджі – теж зі скрипкою.
ВЛАШТОВУВАВ ВИСТАВКИ КОЛЕГАМ, з статті «Зарубін Віктор Іванович» на art-catalog.ru
У 1898 р. В. Зарубін виніс на суд Академії дві роботи – «Вечірній акорд» і «Будинок Божий», які
принесли йому звання художника.
Подальші життя і творчість живописця пов’язані з Петербургом – Петроградом – Ленінградом. На
виставках з’являються написані маслом або аквареллю роботи: «Вечір», «Вечірній пейзаж», «В
Нормандії», «В Західному гаї», «Рибалки», «Пейзаж з млином», «Дружини рибалок (Тривога)»,
«На лугу», «Свято на селі», «Осінь», «Сірий день», «Перехожі», «Лови креветок».
Крім роботи над пейзажами і пейзажно-побутовими картинами, він бере активну участь в
діяльності різних об’єднань художників, ...влаштовує виставки ленінградських колег, оформляє
свята, ілюструє книги.
ВІН – ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ, з розвідки А. Проценка «Великий вчитель життя»
Його (Куїнджі А. – авт.) учні, незалежно від того, чи вважалися вони
