...походженням і вихованням, яке я отримав в Харківському університеті».
ГОЛОВНЕ – ЗДІБНОСТІ, з офіційного листа президента університету директорові обсерваторії
Єдина обставина, яка повинна враховуватися при вирішенні питання про прийом на роботу, – це
здібності дослідника. Мені не цікаві його політичні погляди, якщо вони не спричинять
неприємностей з поліцією.
Я сподіваюся, він (Чандразекхар С. – авт.) усвідомлює, що заклики до насильницького повалення
уряду розглядаються в штаті Іллінойс як кримінальний злочин.
БОЧКА МЕДУ І ЛОЖКА ДЬОГТЮ, з розвідки Д. Остерброка і А. Гурштейна «Останній з
могікан»
Головною особливістю досліджень Отто Людвіговича Струве стало вдале об’єднання ідей
теоретичної астрофізики із спеціально поставленими ним спостереженнями; він вніс величезний
внесок до практичного конструювання могутньої наглядової техніки Сполучених Штатів;
розвивав ідею використання космічних кораблів для проведення астрономічних спостережень;
вперше використовував досягнення радіоелектроніки в астрономії, давши життя радіоастрономії;
підтримав проект Ф. Дрейка з пошуку позаземних розумних форм життя і до кінця своїх днів був
глибоко переконаний не тільки в реальності його здійснення, але й існуванні життя в інших
частинах нашої галактики.
...Штрих до портрета трудівника Отто, котрий характеризує стиль його напруженої роботи. Багато
годин він проводив за окуляром мікроскопа, вимірюючи інтенсивність і ширину ліній зоряних
спектрів. В цілях економії часу навчився одним оком дивитися в окуляр, тоді як друге фіксувало
відліки на вимірювальній шкалі. Несподіваним наслідком такого постійного тренування стало те, що в буденному житті очі Струве деколи дивилися злегка в різні боки, що суцільно та поряд
додавало його обличчю дуже дивного виразу.
....У 1932 р. Струве став директором Йоркської обсерваторії, яка переживала сувору і затяжну
кризу. До колишніх знегод додалися біди великої депресії, і обсерваторія, без жодного
перебільшення, опинилася на межі виживання. Які кроки належало зробити новоспеченому
директорові?
Струве стала у нагоді незвичайна особиста мужність для корчування «мертвого лісу». Скорочення
недбайливих і непродуктивних наукових співробітників в США суцільно та поряд так же складно і
болісно, як і в Росії. Як не сумно це констатувати, але діяв Струве в декількох випадках тими ж
огидними методами, які й добре відомі з радянської практики: стежив за трудовою дисципліною,
фіксував запізнення на роботу і відсутність на робочому місці в години спостережень. Жах
положення полягав в тому, що ті, кого звільняли, були доброчесними американцями.
...У 1947 р. Струве реалізував план адміністративної реорганізації астрономії в Чикаго. Він
придумав собі пост якогось супердиректора, відповідального і за обидві обсерваторії (Йоркську і
Мак-Доналдську), і за департамент астрономії університету.
Життя, проте, показало, що реорганізація не лише не полегшила, але й ускладнила його взаємини з
Дж. Койпером та іншими провідними співробітниками. Причини тертя, якщо говорити гранично
стисло, – проста і ясна: зібраним Струве яскравим талантам вже було тісно під одним дахом.
...Койпер несправедливо і жовчно писав у той час, що Струве хотів з’явитися перед світом другим
Джорджем Еллері Хейлом, проте для своїх найближчих колег став тираном і деспотом.
...У своїй науковій і науково-організаційній діяльності він став живим втіленням моста між
Америкою, Європою і Азією. Особистим прикладом він стимулював широку міжнародну
співпрацю без політичних кордонів на такому рівні, який, без перебільшення, надав астрономії
XX ст. друге дихання.
ФОЛІАНТИ ГИНУТЬ У ХАРКОВІ, з статті Ф. Диканя «Повернення «зоряного» імені»
У боях проти більшовиків Отто Струве був поранений, з відступаючою армією опинився в Криму,
звідки евакуювався до Туреччини, в табір Галліполі під Константинополем, де в страшних умовах
жило багато солдатів і офіцерів. Можливо, тільки завдяки тому, що йому вдалося зв’язатися з
родичами в Німеччині, він не згинув безвісти.
...У обсерваторії Харківського національного університету зберігаються унікальні архіви предків
Отто Струве. Це листи початку і середини XIX століття, фотографії, зроблені одним з перших
харківських фотографів
