цифрою в 14000 десятин землі. Сади Скадовського, городи і особливо школи (розплідники)
заслуговують особливої уваги. На 23-ій десятині саду ви знайдете все, що тільки клімат дозволяє
завести: яблука, груші, вишні, дивні персики, що культивуються за американським способом
кущами, й ін., й ін.
У Скадовському відразу видно поміщика – ділка, господаря, який любить сільське господарство,
розуміє його. Признатися, наслухавшись про його багатство, його колекції, його розплідники і
інш., я до знайомства з ним уявляв собі його російським паном, що спускав доходи з маєтку якщо
не закордоном, то хоч в Петербурзі, Москві, Одесі. Тим часом, Скадовський безвиїзно живе в
своєму маєтку.
НАЙТАЛАНОВИТІШИЙ ПРЕДСТАВНИК РОДУ, з розвідки П. Іванова-Остославського
«Російські поляки»
Рід Скадовських є багатонаціональним і соціально різноплановим. З ним перебувають і родинних
зв’язках і корінні підмосковні селяни Строганови, і німецькі колоністи Фальц-Фейни, і грецькі
купці Россолімо, і французькі маркізи Альбрант.
Балтазар Балтазарович – засновник херсонської гілки Скадовських.
...Одним з найталановитіших представників роду був відомий ...художник Микола Львович
Скадовський. Організувавши товариство художників-професіоналів, він їздив з виставками
містами і селами нашої країни. Бував в Одесі, Москві, Санкт-Петербурзі.
БАТЬКО НЕ ПАНЬКАВ, з кореспонденції В. Дяченко «Художник Микола Скадовський»
Лев Балтазарович (батько М. Скадовського – авт.) вважав, що він і його діти не повинні жити в
розкоші. До 16 років дівчаткам не купували ніяких прикрас, навіть годинників, їх сукні були
простого крою, а черевики зшиті селянами. Бали влаштовувалися не частіше двох разів на рік.
У не меншій строгості виховувалися й сини, з дитинства звиклі до економії.
...У зібранні Херсонського художнього музею зберігається якнайповніша колекція творів Миколи
Скадовського: 13 живописних полотен, 22 малюнки і акварелі, два дорожніх альбоми з олівцевими
ескізами і замальовками, акварельними етюдами, серед яких декілька і тих, які, ймовірно,
пов’язані з перебуванням художника в Білозерці.
У приватній колекції онуки Миколи Львовича – Ніни Сергіївни Строганової, котра нині мешкає в
Москві, – також збереглися твори художника, пов’язані з Білозеркою.
Окрім художнього дару, Микола Львович мав і музичний. На одній з архівних фотографій його
можна бачити з віолончеллю, яка грає в квартеті.
Музичення було одним з улюблених проведень часу Скадовськими в Білозерці. Віддзеркаленням
цієї теми в мистецтві живопису стала відома картина Миколи Львовича «Перед концертом», яка
зображає буденний епізод з життя віолончеліста.
ІМ’Я ВІДОМЕ ЛИШЕ ФАХІВЦЯМ, з статті О. Барковської «Ініціатор Товариства»
Про художника Миколу Львовича Скадовського написано незаслужено мало, в наші дні ім’я його
відоме лише фахівцям і небагатьом любителям живопису. Немає жодного серйозного дослідження
творчості майстра, в більшості книг з історії українського і російського мистецтва про нього не
знайти навіть випадкових згадок. Разом з тим сучасники одностайно визнавали його талант і
авторитет в питаннях мистецтва, його роботи цінувалися колекціонерами, а дві були куплені П.
Третьяковим для його галереї ще за життя художника.
Для Одеси фігура Скадовського має особливе значення не тільки тому, що з нашим містом
нерозривно пов’язана його доля, але у великій мірі з тієї причини, що багато в чому завдяки його
ініціативі з’явилося на світ Товариство південноросійських художників, значення якого для
розвитку художнього життя півдня країни важко переоцінити.
БРАТА І ПЛЕМІННИКА ВБИЛИ У ВЛАСНОМУ БУДИНКУ, з кореспонденції С. Дяченка
«Будинок Скадовського»
Його брат Григорій Львович прославився на ниві науковій, займався археологічними
дослідженнями античної спадщини Півдня, був маршалком дворянства Херсонського повіту,
видним діячем земства, почесним мировим суддею; відомий своєю добродійною діяльністю.
Сильне враження на сучасників справила історія впровадження вакцинації овець. У свій маєток
Скадовський запросив для проведення дослідів над своїми стадами відомого росіянина
(польського походження) ученого-бактеріолога професора Льва Семеновича Ценковського, і
фінансував ці досліди. В результаті
