Збарский Борис (fb2)




ЗБАРСЬКИЙ Борис Ілліч


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Біохімік. Фундатор теорії, відповідно до якої в основі злоякісного росту тканин лежить

перекручення синтезу білків.

З міщанської родини. Батько, Збарський І., – крамар.

Народився 15 (27) липня 1885 р. в м. Кам’янці-Подільському Подільської губернії Російської

імперії (нині – районний центр Хмельницької області України).

Помер 7 жовтня 1954 р. в м. Москві СРСР (нині – столиця РФ).

Закінчив Женевський (1911), Петербурзький (1912) університети.

Працював в фізико-хімічному інституті ім. Л. Карпова (1918-1920), Інституті біохімії Академії

наук СРСР (1920-1930), директором Інституту харчування, завідуючим кафедрою 2-го

Московського медичного інституту (1930-1934), завідуючим лабораторією біохімії Всесоюзного

інституту експериментальної медицини (1934-1945), керівником лабораторії біохімії раку Академії

медичних наук СРСР (1945-1954).

Академік академії наук СРСР (1944).

Лауреат Державної премії СРСР (1944).

Герой Соціалістичної Праці (1945), кавалер 3 орденів Леніна, 3 інших орденів, низки медалей.

Спеціалізувався з проблем ролі еритроцитів у транспортуванні й обміні амінокислот, ролі білків у

харчуванні, амінокислотного складу тканинних білків за різних фізіологічних і патологічних

станів.

Запропонував антисептичний препарат-бактерицид.

Друкувався в журналі «Лікарняна справа».

Його перу належать наступні доробки: «Білки і злоякісні пухлини» (1947), «Роль еритроцитів в

обміні білків» (1949), «Біологічна хімія» (1965).

Наш земляк бальзамував тіло В. І. Леніна (1924), болгарського лідера Г. Димитрова (1949).

З. заарештували за «політичну шкідливість» брошури «Мавзолей Леніна», «підривну роботу проти

радянської влади і антирадянську агітацію», за «шпигунські дії на користь Німеччини» (1950).

Після дворічного ув’язення звільнили (1953). А незабаром і реабілітували.

Серед друзів та близьких знайомих З. – О. Бах, В. Воробйов, М. Дьомін, Р. Синельников, І. Іванов, Б. Пастернак, С. Мардашев та ін.


***

ДУРНІ І РОБОТА, з професійного кредо Б. Збарського

Дурням показують тільки половину роботи.


УЩИПНУВ ЛЕНІНА ЗА НІС, зі спогадів Л. Фішера

Збарський відкрив вітрину, у якій знаходилися мощі, ущипнув Леніна за ніс, повернув його голову

направо і наліво. Це був не віск. Це був Ленін.


БІЛЬШОВИК-ФАРАОН, з інтернет-сайту beseda.org.ru

Через два місяці після смерті Леніна фахівці – і насамперед біохімік Борис Збарський з Кам’янець-

Подільського – приступають до муміфікації тіла за методом, про яке тоді навіть здогадувалися

непевно. Робилося це за аналогією з муміями давньоєгипетських фараонів. Роботи були

страшенно засекреченими.

До 26 травня 1924 року усе було закінчено, і делегати XIII з’їзду ВКП(б) відвідали склеп. Брат

Леніна, Дмитро Ульянов, котрий у майбутньому закінчив свої дні в божевільні, вибіг після цього в

стані крайнього афекту і вигукнув:

– Я зараз нічого не можу сказати, я дуже схвильований. Він лежить такий, яким я його бачив

відразу по смерті.


ОЧІ ШТУЧНІ, з статті «Тіло Леніна перебуває в чудовій формі» в «Газеті»

Тіло Володимира Леніна буде зберігатися в незмінному стані довгий термін, принаймні ще сто

років. Про це заявив директор Науково-дослідного центру біомедичних технологій, керівник

«Мавзолейної групи» Валерій Биков:

Він також підкреслив, що спочатку вчені робили набагато скромніші прогнози.

– Відразу після бальзамування мова йшла про 20-30 років.

…У нас створено спосіб бальзамування, який радикальним чином відрізняється від інших, і який

названо «російським».

Про те, у чому полягав цей спосіб, розповів син біохіміка Бориса Збарського, один з головних

учасників процесу консервації тіла В. Леніна, Ілля:

– Процес полягав у тому, що був відмитий цинк і інші реактиви, за допомогою яких тіло Леніна

було забальзамовано спочатку (на короткий час збереження). Потім воно було оброблено спиртом

для видалення води, після чого поміщене в спеціальний розчин, котрий складався з гліцерину й

оцетнокислого калію, довгий час просочувався.

Він також сказав, що В. Леніну були вставлені штучні очі, для того щоб не сталося провалів в

очницях.

І. Збарський, який значну частину життя присвятив справі збереження тіла вождя пролетарської

революції, вважає, що «його тіло не повинно бути предметом для поклоніння, з Мавзолею його

потрібно винести і поховати».


ВОЖДЬ ВКРИВСЯ ЦВІЛЛЮ, зі спогадів Збарського-сина

Умови для перевезення абсолютно не відповідні. І ми завішували вікна змоченими простирадлами, аби від випаровування не було спекотно. Але, звичайно, деякі зміни з тілом сталися, і потім

довелося все це відновлювати.

...Якось на тілі Леніна з’явилася колонія чорної цвілі. Ми ще не знали, що це таке і направили

проби в Інститут мікробіології з запитом – як боротися з цим явищем.