несуть інформацію про глибинні властивості матерії. Удосконалюючи свої прилади, Георгій
Харпак згодом розробив і інші багатодротинкові детектори: дрейфову камеру, часопроекційну
камеру, багаторозрядний лавинний детектор, газовий детектор з твердим фотокатодом тощо.
РЕВОЛЮЦІЙНА РЕНТГЕНІВСЬКА СИСТЕМА, з інформації «Biospace Med» на diapark.ru
«Biospace Med» заснована 1989 року Джорджем Харпаком, лауреатом Нобелівської премії у
області фізики за винахід високоенергетичного фізичного детектора газоподібних частинок. Саме
цей детектор був упроваджений в цифрову рентгенографічну систему EOS, що дозволило
реалізувати можливість візуалізації рентгенівського зображення за незначних доз опромінювання,
з розширеним динамічним діапазоном і відсутністю вертикальних спотворень, властивих
сучасним плівкових чи цифрових зображень. З того часу «Biospace Med» розвивається, і це
досягти візуалізації в біомедицині.
Джордж Харпак здійснював взаємодію з командою фізиків, а також з відомим ортопедичним
хірургом доктором Жаном Дюбуссет і винахідником більшості хірургічних методів корекції
сколіозу і дитячим рентгенологом Габріелем Каліфа. На основі геніального винаходу детектора
доктора Харпака і видатного внеску його партнерів з клінічних і біомедичних інженерних питань
створена революційна система отримання рентгенівських зображень.
ІНТЕЛІГЕНЦІЯ І ПОЛІТИКА, з огляду М. Нікітіна «Видані мемуари фізика-експериментатора
Ж. Шарпака»
Я б рекомендував зі всієї першої частини прочитати лише останні сторінок п’ять, аби легше було
зрозуміти другу «Шарпак, французький фізик»... Друга частина набагато цікавіша, ніж перша.
Написана достатньо сухою мовою, вона оповідає про післявоєнний розвиток фізики елементарних
частинок в Європі. Вельми цікава і повчальна оцінка автором як фахівцем глибинного зв’язку між
розвитком детектуючої техніки і здійсненням тих чи інших фундаментальних відкриттів у галузі
фізики високих енергій.
Звичайно, замітки Ж. Шарпака у жодному випадку не замінять підручник, але будь-який фізик-
елементарник – теоретик чи експериментатор – просто зобов’язаний ознайомитися з ними для
кращого розуміння суті фізики частинок і можливостей їх розвитку.
Є у Шарпака певна (скоріше негативна, ніж позитивна) оцінка західної інтелігенції і її ролі в
післявоєнному устрої Європи. Ще більш негативна оцінка дана радянській системі.
ВІДВІДАТИ МАЛУ БАТЬКІВЩИНУ НІХТО НЕ ЗАПРОШУЄ, з кореспонденції В. Конєва
«Нобелівський лауреат – родом з Рівненщини»
Я написав колишньому земляку i попросив розповісти про себе. Досить довго не було відповіді, та
ось зовсім нещодавно прийшов лист, де відомий фізик розповідає про свою вельми трагічну
долю.
...1944 року його заарештували, й юнак потрапив до фашистського концентраційного табору.
Протягом року життя майбутнього лауреата Нобелівської премії висіло, що називається, на
волосинцi. Він вижив.
Після війни необхідно було обирати шлях у житті. ...Молодого вченого захоплює
експериментальна фізика й 1959 року він починає працювати в Європейському центрі ядерних
досліджень. За своє довге наукове життя Георгій Харпак зробив чималий внесок у розвиток
світової фізики .
Поки що колишній мешканець Рівненщини не має наміру відвідати свою історичну батьківщину.
Та й його ніхто особливо сюди не запрошує.
Я слухав лауреатом Нобелівської премії, який народився в Україні, а на його будинку в Дубровиці
немає навіть меморіальної дошки, та й саму будівлю не так давно через старість пустили на злам.
Ми багато будуємо пам’ятників, а чи цінуємо тих земляків, які нехай навіть і в чужих наукових
центрах просунули науку вперед. Сподіватимемося, що наша влада все ж запросить всесвітньо
відомого фізика в Україну, й колись на його малій батьківщині з’явитися пам’ятник.
НОБЕЛІВСЬКІ ЧЕРЕВИКИ, бувальщина
Своєрідною була реакція Георгія Харпака на повідомлення одного з його учнів про те, що
видатного вченого удостоїли Нобелівської премії. Маестро цілком буденно зазначив:
– Що ж, зможу придбати пару нових черевиків!
