палеонтологією хребетних після відкриття в 1908 р. гіппаріонової фауни в Севастополі. Її опису
він присвятив статті і монографію.
Надалі на основі нових матеріалів зайнявся вивченням різних груп ссавців. Його інтереси
зосередилися на палеогенових і неогенових ссавцях, виявлених багатьма експедиціями,
спорядженими під його керівництвом. Предметом дослідження стали непарнопалі і парнопалі
копитні з середньолігоценової фауни Казахстану. Він вивчав різні групи носорогів і халікотеріїв –
своєрідних родичів стародавніх коней. Низка присвячена хоботним – мастодонтам, носорогам і
коням з міоценів фаун Казахстану і Північного Кавказу.
Крім того, він вивчав носорогів, печерних ведмедів і викопних моржів з пізніших, четвертинних
відкладень різних районів.
Низка його робіт являє собою блискучий палеобіологічний аналіз викопних організмів,
проведений методом, вперше розробленим В. О. Ковалевським. Прикладом такого дослідження
може служити монографія про халікотерії – своєрідних непарнопалим копитних з третинних
відкладень (пізній олігоцен – ранній міоцен) Центрального Казахстану.
Хоча халікотерії відносяться до непарнопалих, замість копит вони мають кігті і ряд особливостей
в будові скелета, що сильно відрізняє цю групу від усіх інших представників копитних. О. О.
Борисяк зміг відновити детальну будову і особливості халікотерія.
Він йшов шляхом палеонтолога-еволюціоніста, відстоюючи і розвиваючи цей напрям. Підсумок
своїх думок за майже півстолітній період роботи академік виклав в нарисі «Основні проблеми
еволюційної палеонтології», який був опублікований вже після його смерті.
НОВИЙ ПОГЛЯД НА КЮВ’Є, з дослідження Б. Завадовського «Про журнал «Природа»
Останній NN журналу за 1919 р. вийшов друком лише весною поточного, 1921 року. Ця обставина
достатньо характеризує умови, за яких друкувався журнал, і визначає його зміст. Усі статті
випуску написані два роки тому і є, таким чином, принаймні трохи, застарілими.
У ньому вміщено 5 оригінальних статей:
1) Стаття Кольцова: «Фізіологія схуднення» містить цікаві дані з цього животрепетного питання,
проте, як визнає сам автор, навіть для того часу, не вичерпує фактичних знань, тому що в той час
російська наука був відрізаною від Заходу, і ми не мали в себе іноземних журналів. У такий спосіб
ця стаття, особливо ж глава про «ліпоїди», виявляється суттєво застарілою у порівнянні з
сучасними даними науки про харчування.
2) Стаття Борисяка : «Пам’яті Кюв’є» присвячена 150-річчю з дня народження видатного вченого.
Але ця стаття становить і інтерес, який виходить за межі просто ювілейної статті. Вона пропонує
новий погляд на Кюв’є і на його роль в розвитку біологічних наук. Як відомо, це ім’я звичайно
пов’язують з поразкою перших провісників еволюційної ідеї – Ламарка і Жоффруа-Сент-Ілера,
причому Кюв’є зображується, як стовп ретроградства і консервативності.
Це несправедливе висвітлення позиції Кюв’є в розвитку біологічних наук починає, нарешті,
змінюватися більш безпристрасною оцінкою праць і загального світогляду цього вченого-гіганта.
Одним з перших хто талановито і авторитетно реабілітував Кюв’є, був французький палеонтолог
Депере, автор прекрасної праці «Перетворення тваринного світу», перекладеної російською
мовою.
Борисяк у своїй замітці повторює, по суті, ідеї Депере, але важливо те, що цим він вводить їх у
більш широке коло письменників.
СПРАВА ПОСТАВЛЕНА КРАЩЕ, з щоденника В. Вернадського
10 січн. 1940
Стан здоров’я в ці дні покращився. Морози – понад 30°. Я, поза всяким сумнівом, дуже чутливо
реагую на атмосферні прояви. Зовсім покинута область науки в її прикладенні до людини. Багато
спроб – мало результатів.
Фінляндія зараз у центрі переживань. Різке протиріччя між повідомленнями уряду і реальністю.
…Повний розвал, навіть у Москві, торгівельного апарату. Нічого немає в магазинах. Хвости все
збільшуються і ремство росте. Морози – понад 30°. У нас у квартирі ще тепло.
Учора був у Насонової. Заарештували її зятя ...Львова, я його не знав. Мені здається, прізвище це
– псевдонім. Він з дружиною, донькою і сином приїхав з рік (чи більше?) тому з Парижа, мав
великі зв’язки з компартією. Говорять, розумний, ідейний і дуже творча людина. Служив у
Нар[одному] комісаріаті
