Неплюев Николай (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


НЕПЛЮЄВ Микола Миколайович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Громадський діяч, богослов, педагог, літератор. Фундатор «Православного

Хрестовоздвиженського Трудового Братства» – першого пацифістського товариства в Російській

імперії (1889).

З дворянської родини. Батько, Неплюєв М., – маршалок Чернігівського губернського дворянства.

Народився 11 (24) вересня 1851 р. в с. Ямполі Глухівського повіту Чернігівської губернії

Російської імперії (нині – районний центр Сумської області України).

Помер в січні 1908 р. в с. Воздвиженському Глухівського повіту Чернігівської губернії Російської

імперії (нині – Ямпільський район Сумської області України). Похований на місцевому цвинтарі.

Закінчив юридичний факультет Петербурзького університету (1875), навчався в московській

Петровській сільськогосподарській академії (1877-1879).

Працював радником російської амбасади в Німеччині (1875-1877).

Отримав офіційне право одягати стихар і виголошувати церковні проповіді (1891).

Один з організаторів паризького Конгресу єдиного людства (1900).

Спонсор журналу «Новий шлях».

Досвід нашого земляка вивчали в Краківському університеті, Сорбонні, Французькій академії

моральних і політичних наук.

Н. – автор низки книг і брошур, серед яких «Історичне покликання російського поміщика» (1880),

«Хліб насущний» (1883), «Що є істина?» (1900), «Благовіст біблейський» (1892), «Християнський

світогляд» (1894), більшість з яких обер-прокурор Синоду К. П. Побєдоносцев заборонив видавати

в Росії у той час, як їх перекладали французькою, німецькою, сербською мовами.

Поклав на музику сім віршів О. Хом’якова, а у своїй садибі спорудив йому пам’ятник.

У с. Воздвиженське Сумської області функціонує народний музей «Трудове братство М. М.

Неплюєва», а також встановлено пам’ятний знак землякові.

Пам’яті Н. присвячені документальні фільми «Точка роси» (1989), «Хліб насущний», «Братство

любові» (обидва – 1995), книги Р. Ладу «Неплюєв Микола Миколайович» (1997), П. Федоренка

«Срібні нитки» (2001).

У с. Воздвиженському відбулися урочистості з нагоди 150-річчя від дня народження Н., у яких

взяли участь історики з Чернігова, Москви, Сум, краєзнавці, священнослужителі Православної

церкви на чолі з єпископом Конотопським і Глухівським Інокентієм, віце-президент Міжнародної

ліги захисту культури академік Г. М. Фурсей, нащадки членів Братства (2001).

Серед друзів та близьких знайомих Н. – Л. Толстой, М. Іваненко, Б. Зутнер, Є. Мещерський, В.

Розанов, П. Флоренський, Ф. Порталь, С. Черненко, С. Петков, Я. Калішевський, Г. Нарбут, Е.

Дюкамен, А. Фурсей, Г. Петров, І. Проханов, В. Соловйов, Д. Мережковський, Є. Беклемішева, Ф.

Пассі та ін.


***

УСІ І УСЕ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД БАГАТИХ

, з життєвого кредо М. Неплюєва

Від нас, людей освічених і заможних залежить багато чого у святій справі морального

відродження народу. Ми маємо матеріальні статки та інтелектуальну силу, і якщо ми свідомі

християни, то обов’язок християнської совісті велить нам зробити на користь народу усе, що

можемо.


ВИКОРІНЮВАТИ ПОГАНЕ, з виховательського кредо М. Неплюєва

Виховати – значить розвинути у людині все добре і викорінити усе погане. Що є добре і що

погане, розуміти нас навчив Господь Ісус Христос. Справжніми християнами ми станемо тільки

тоді, коли ясно зрозуміємо, як учив жити, мислити і почувати Христос, щиро полюбимо його

вчення і у своєму житті будемо наслідувати Його.

МЕТА – СПІЛЬНА, з релігійного кредо М. Неплюєва

Кожний християнин, твердо і незмінно залишаючись в лоні своєї церкви, може і повинен бачити в

християнах інших церков своїх братів у Хресті, об’єднаних спільною метою служіння Одному й

тому ж Христу Богу.

СЛАВА КОЗАЦЬКІЙ ВОЛЬНИЦІ, з передсмертних слів М. Неплюєва

Я радий, що Братерство наше зародилося в Малоросії – цій козацькій вольниці. У цьому воля

Божа.

Виникни воно у Великоросії, і люди злої волі говорили б, що народ великороса споконвіку звик до

громадського життя, а зараз вони цих викрутасів позбавлені.

ЗИЧУ УСПІХУ, з листа Л. Толстого М. Неплюєву в грудні 1893 р.

До справи вашої я прихильний всією душею і зичу їй продовження успіху.

ТВОРЯТЬ ЖИТТЯ НЕ ЛЮДИ ФАКТУ, з листа В. Соловйова М. Неплюєву в 1897 р.

Не спокушатися видимим пануванням зла і не відрікатися заради нього від невидимого добра є

подвиг віри. У ньому вся сила людини. Хто не здатний на цей подвиг, той нічого не зробить і

нічого не скаже людству.

Люди факту живуть чужим життям, але не вони творять життя. Творять життя люди віри. Це ті,

кого називають мрійниками, утопістами, юродивими, – вони ж є пророки, істинно кращі люди і

вожді людства.

ПОДІБНОГО НЕ ЧУВ І НЕ БАЧИВ, з оцінки діяльності М. Неплюєва Є. Мещерським

Від свого народження я ніколи не бачив, не чув такої глибокої віри, віри живої, в Христа

Спасителя, з вуст світської високоосвіченої людини, котра має величезні зв’язки і колосальне

багатство.

Цій вірі багато хто може позаздрити і з тих, хто прямо чи побічно покликані насаджувати її

учнівській молоді.


МОРАЛЬНА ЗАДУХА І ДЕСПОТИЗМ, з оцінки діяльності М. Неплюєва О. Блоком

Ймовірно дуже нудно й у неплюєвському товаристві. Зрештою, так здалося не мені одному, а

також пану Абрамову, ... який п’ять років навчався в неплюєвській школі. Він розповідає про

«моральну задуху» і деспотизм самого М. М. Неплюєва.


ВІРА, ЛЮБОВ, ПРАЦЯ, з розвідки В. Авдасьова «Трудове братство Миколи Неплюєва»

Микола Неплюєв відрізнявся від своїх знаменитих предків і більшості сучасників-дворян тим, що

предметом його турбот була зовсім не держава. Йому не давало спокою інше велике питання:

чому християни не живуть по-християнськи?

...І на початку XX століття М. Неплюєв стає найвизначнішим у Росії світським богословом, твори

якого неоднозначно оцінюються офіційним православ’ям, але знаходять відгук у серцях багатьох

морально чуйних сучасників.

...Головні сподівання в справі поступового відродження батьківщини М. Неплюєв покладав на

людей свого кола – великих поміщиків і дворянську еліту.

Восени 1880 р. ...Неплюєв самотужки починає свою справу. Він улаштовує притулок для десяти

селянських дітей-сиріт, і особисто займається їхнім вихованням.

У 1885 році у Воздвиженському Неплюєв засновує чоловічу сільськогосподарську школу, а в 1891

відкриває і жіночу – Преображенську. За словами фундатора, його школи формували добрих

християн і культурних хліборобів.

У серпні 1889 р. відбувся перший випуск школи. Із шести чоловік, котрі одержали атестати, троє

не захотіли розлучатися зі своїм вихователем, і для них була організована особлива

сільськогосподарська громада – «Перше трудове братство». ...16 вересня 1894 року, указом

Олександра III йому були даровані права юридичної особи.

Братство ґрунтувалося на євангельських етичних засадах – віри, любові і праці. ...Усе рухоме і

нерухоме майно, окрім предметів особистого вжитку, вважалося колективною власністю.

Приватна власність допускалася у вигляді особистих рахунків членів громади.

Особлива увага в Братстві приділялась інтелектуальному і естетичному розвитку. Тут працювала

велика бібліотека, викладались музика, малювання, проводились літературні вечори, ставились

аматорські спектаклі.

...В загальноросійській пресі про Трудове братство говорили ...як про «якусь незрозумілу загадку», іменували його «небезпечною і шкідливою утопією», «культурним скитом», «процвітаючою

комуністичною громадою» тощо.

...У грудні 1901 р. М. Неплюєв передав у дарунок Братству своє нерухоме майно, що складалося з

18 тисяч гектарів землі з лісом, будівель і заводів.

...Він відчайдушно намагався відвернути революцію, запропонувавши суспільству шлях

християнських трудових братств як мирну альтернативу революційному марксистському

соціалізму. Однак Росія, навіть в обличчі інтелігенції, байдужно пройшла повз щирий заклик,

хоча, як показав час, його слово багато в чому виявилося пророчим.

До останніх днів життя М. М. Неплюєв закликав співвітчизників розбудовувати суспільне життя

на християнських засадах віри, любові і праці. Такий ідеал, говорив він, – багатьом видається

утопічним, але в ньому істина і він переможе світ.

...У кінці 1924 р. ...органи ДПУ репресували керівників Трудового братства і перетворили його в

«артіль ім. Жовтневої революції». В 1925 р. знищили братський храм, заарештували священика

Олександра Секундова, християнські школи перетворили на радянські.


РЕФОРМАТОР, з статті В. Ткаченка «Християнський гуманізм Миколи Неплюєва»

Ідея братств цілком слов’янська. У той час, як на Заході люди об’єднувалися в різноманітних

орденах, союзах та асоціаціях, слов’янські народи організовували братства, яких Західна Європа

майже й не знала. ...На жаль, передовий досвід комунітарного вдосконалення суспільства не тільки

не вивчався достатньою мірою, а й був перекручений на догоду тоталітарній системі радянських

часів.

...Надзвичайно цікавий експеримент чернігівського реформатора та його духовні пошуки згодом

були забуті. Проте, чимало ідей, висловлених Неплюєвим, а також досвід реалізації їх на практиці, становлять безперечний інтерес і сьогодні.

...Намагаючись втілити на практиці свої комунітарні ідеї, М. М. Неплюєв пориває зі світським

життям і створює у власному маєтку братство, яке, на його думку, «давало б змогу добувати

життєві засоби не шляхом боротьби на грунті людиноненависництва, заздрощів, хитрощів та

насильства, а шляхом спільної дружньої праці на основі любові, поваги і довіри один до одного».

Осереддям виховної системи Неплюєва була її морально-релігійна сторона в комплексі з

політехнічною освітою.

Дрібне й середнє чиновництво не дуже полюбляло братство за те, що там не вдавалося займатися

здирством, як у селах: перед Неплюєвим Доводилося «ламати шапку». Заможна частина селянства

вбачала у Воздвиженському артільному господарстві конкурента; та й Неплюєв у своїх творах

прямо зазначав, що розвій сільського господарства у формі трудових братств звільнить

найбідніших від кабали і визиску. Не завжди Неплюєв доходив згоди і з земством, яке виявляло

спротив надмірному (на думку земських діячів) релігійному вихованню у неплюєвських школах і

політехнізації освіти.

...У жовтні 1925 р. у Глухові розпочала роботу виїзна сесія Верховного Суду України, яка

розглянула звинувачення комунарів у «співробітництві з урядом гетьманської України, німцями та

денікінцями, придбанні 4 кулеметів, 200 гвинтівок та створенні складів зброї з метою підготовки

збройного повстання проти радянської влади» і т. ін. Наслідком цього стали репресії серед

«неплюєвців» та засудження п’ятьох керівників господарства до різних термінів позбавлення волі.

Згодом артіль адміністративним рішенням була перетворена на колгосп...