«грою природи». Гірський кришталь він назвав «кристаллос», тобто лід. Аристотель вважав, що
вода через певний період перетворюється на твердий камінь.
Учень Аристотеля Теофраст в книзі-трактаті «Про камені» вперше спробував систематизувати
матеріал про мінерали, який накопичився на той час. Він навів відомості про 16 мінералів, котрі
розділив на метали, камені і землі.
Видатний учений старовини Аль-Біруні описав понад 50 мінералів і руд, навів дані про прийоми
обробки каменів, про ціни на них і найголовніші родовища. У праці «Правила знаходження
питомої ваги мінералів» навів ряд числових даних, близьких до сучасних. Це перші цифрові
константи мінералів, встановлені експериментальним шляхом.
Інший видатний учений – Авіценна (Ібн-Сіна). Це був природодослідник в широкому розумінні
цього слова – філософ, лікар, геолог. У своїй праці «Зібрання відомостей для пізнання
коштовностей» він описав властивості гірських порід і руд. Всі мінерали розділяв на чотири
групи: 1) камені і землі; 2) плавкі тіла (метали); 3) сірчані (пальні) речовини; 4) солі (розчинні
речовини). Класифікацією Авіценни в мінералогії користувалися до середини XVIII ст.
...У Росії мінералогія почала інтенсивно розвиватися з моменту створення на початку XVIII ст.
гірничозаводської промисловості. Фундатором її був М. В. Ломоносов.
Надалі цю науку розвивали К. Г. Лаксман, Ф. П. Моїсєєнко і особливо академік В. М. Сєвєргін.
У 1773 р. в Петербурзі було створено перше в країні Гірське училище (нині Гірський інститут), що
зіграло виняткову роль в становленні вітчизняної мінералогії.
Широке впровадження мікроскопічних методів дослідження в мінералогію, розробка (після
відкриття в 1912 р. явища дифракції рентгенівських променів при проходженні їх через кристали) рентгено-структурного аналізу і методів розшифровки структур мінералів дозволили по-новому
пояснювати багато властивостей мінералів, виходячи з особливостей їх складу та структури.
ВИСОКА ЗНАЧУЩІСТЬ, з автореферату Г. Смагіної до дисертації «Санкт-Петербурзька
академія наук і освіта в Росії XVIII століття: розповсюдження знань»
Високу інформаційну значущість мають видавані з 1933 р. «Огляди архівних матеріалів» (вийшло
в світ 8 томів), а також спеціальні випуски наукових описів рукописних матеріалів, присвячених
життю і діяльності М. В. Ломоносова, Л. Ейлера, Ф. П. Моїсєєнка, І. П. Кулібіна, хімікам другої
половини XVIII ст., вченій кореспонденції за 1766-1800 рр.
КАМІННЯ ЗА КОЛЬОРОМ, з сучасної класифікації
Безкольорове та біле
Авантюрин, агальматоліт, адуляр, алофан, альбіт, амблігоніт, апатит, апофіліт, арагоніт, аугеліт, білоречит, берил, берилоніт, брусит, бурштин, бустаміт, вілеміт, воластоніт, гамбергіт, геміморфіт, гіалін, гіаліт, гідрофан, гіпс (алебастр), гросуляр, данбурит, датоліт, діамант, єрємєєвіт, жадеїт, кальцит, кахолонг, кварц (гірський кришталь), кіаніт, корнерупін, корунд, мармур, нефрит, онікс
мармуровий, опал, перли, пірофіліт, сепіоліт, скаполіт, сподумен, топаз, турмалін, фіаніти, флюорит, халцедон, хризоберил, циркон, шпінель.
Жовте та жовтогаряче
Авантюрин, агальматоліт, діамант, амблігоніт, андалузит, андрадит, апатит, арагоніт, аугеліт, білоречит, берил, берилоніт, бурштин, вілеміт, гаюїн, гердерит, гіпс, гросуляр, данбурит, датоліт, дерево закам’яніле, епідот, єрємєєвіт, жадеїт, кальцит, кіаніт, клиногуміт, корал, корунд, кремінь, обсидіан, олівін, онікс мармуровий, опал вогняний, перелівт шайтанський, рутил, сингаліт, скаполіт, спесартін, сподумен, топаз, турмалін, фенакіт, флюорит, халцедон, хризоберил, циркон, цитрин, шпінель, яшма.
Рожеве та червоне
Авантюрин, аксініт, альмандин, анадалузіт, апатит, апофіліт, арагоніт, аугеліт, берил, брусит, бустаміт, гаюїн, гетит, гіпс, гросуляр, данбурит, датоліт, дерево закам’яніле, діамант, дюморт’єрит, евдіаліт, евколіт, епідот, жадеїт, кварц рожевий, кварцит шокшинський, корал,
корунд, кремінь малюнчастий, обсидіан, опал вогняний, орлець, переливт шайтанський, перли, піроп, родоніт, родохрозит, рутил, скаполіт, спесартін, сподумен, таафеїт, топаз, турмалін, фабуліт, фенакіт, фіаніти, флюорит, халцедон, циркон, цоїзіт, шпінель, яшма.
Зелене та жовто-зелене
Авантюрин, авгіт, актиноліт, алофан, амазоніт, андалузит, андрадит, апатит, арагоніт, берил, бірюза, бразиліаніт, вардит, варисцит, везувіан, вівіаніт, геліотроп, геміморфіт, гердерит, гіперстен, гросуляр, гросуляріт, датоліт, діамант, діопсид, діоптаз, дюморт’єрит, евклаз, евхроїт, енстатит, епідот, жадеїт, заратит, кварц, кіаніт, корнерупин, корунд, малахіт,
