для шкіл Росії, хутко була заведена й до шкіл в Україні. І з того часу русифікація в наш край
попливла широкою річкою.
Катерина знайшла собі добрих помічників в Україні, що жваво проводили до життя всі її плани
про знищення наших прав старожитніх та про широку русифікацію, – це були відомі київські
митрополити Гавриїл Кремінецький та особливо Самуїл Миславський.
...За молодих літ Миславський був гарячим оборонцем старожитніх прав Української Церкви й
Київської Академії і навіть брав участь у протестах проти Катерининої політики. Але вперта вдача
Катеринина зломила його, і він побачив, що даремно буде «перти проти рожна». І ставши
митрополитом, Миславський рішуче повів політику Катеринину.
Це цей Миславський перевернув українську Київську Академію на Московську; це він пильнував,
щоб завести в Академії та й по церквах усієї України чисту московську вимову.
Ставши за митрополита, Миславський відразу з 1784 р. заводить нові дисципліни в Академії, що їх
доти не було – це новий клас географії та історії, і наказує, що науки ці повинно вести «чистою
російською мовою». Завів митрополит ще й клас російської поезії та елоквенції і на цю науку
виписав Москвина Дмитра Сигиревича...
Миславський став пильно стежити, щоб завести в Академії чисту московську вимову, особливо
слов’янського богослужбового тексту.
...Пізніше, ...13 лютого 1786 р. митрополит С. Миславський ...наказав: «На виконання її
Імператорської Величності указу... ректорові і префектові запровадити негайно в Академії
Київській образ учення, для всіх училищ в Імперії узаконений, у відповідності до таблиць і книг, надісланих для керівництва вчителям і на користь юнацтву, що навчається».
І в Київську Академію ввели московську мову, і почали пильно доглядати, щоб у студентів була
чиста великоросійська вимова – як у звичайному житті, так і в церкві. Почали виписувати з
Москви друковані московською мовою підручники; посилали студентів у Московський
університет, щоб вони навчалися там чистої московської вимови...
По всіх церквах було наказано, щоб дяки та священики молитви читали та правили службу Божу
«голосом (вимовою), притаманною російському наріччю».
СТУДЕНТАМ ПРИЩЕПЛЮВАТИ ЛЮБОВ ДО РОСІЙСЬКОЇ МОВИ, наказ С.
Миславського від 26 жовтня 1784 р.
1784 р. жовтня 26 дня Св. Синоду член, Преосвященний Самуїл, Митрополит Київський і
Галицький, вбачаючи:
1-е – що в Академії Київській не тільки студенти й учні не дотримуються правил правопису
російської мови, а й самі вчителі виконанню цього обов’язку, котрий в усіх мовах і науках, у
всьому вченому світові є першим для службовців, не надають відповідної уваги;
2-е – що багато студентів, котрі вчилися богослов’ю й філософії, після їх посвяти у священні чини
є дуже несправними в читанні по церковних книгах, через що піддають себе сорому, а на
Академію і учителів викликають осуд, – наказав духовній Київській Консисторії дати вказівку
архімандриту Києво-Братського монастиря і ректору Академії з префектом, аби вони невсипуще
піклувалися про дотримання як учителями, так і учнями правил російського правопису, а також
інших мов, які в Академії викладаються,
Коли ж хтось з вчителів помічений буде в ігноруванні указу, про звільнення такого від
учительської посади негайно Його Преосвященству доносити. Проте вчителів-іноземців від цього
стягнення убезпечити.
А щоб усі студенти й учні, які бажають досягти священицьких чинів, у вільний від навчання час
вправлялися ретельно в читанні усякого роду церковних книг, а найперше Біблії заради набуття
гарної і чистої вимови, особливо з дотриманням наголосу і сили, в книгах надрукованих, тобто
оксіях, що найпотрібніше, – до того ректор з префектом мають вжити таких заходів, які б дійсно
гарантували виконання цього розпорядження.
На виконання цього відтепер і назавжди у відповідях на за питання чи довідки, котрі в Академію
посилаються з Консисторії, показувати без найменшого недогляду, хто чому навчається, з якими
успіхом і поведінкою, скільки років навчається, чи чітко читає церковні і цивільні книги, чи
дотримується правил правопису російської мови, чи навчається грецької мови, або якоїсь іншої і
якої саме, а також арифметиці, історії і географії. Нарешті переконати всіх учнів, що якщо вони і
після цього розпорядження не будуть дотримуватися всього того, що
