Погарського, Мглинського, Глухівського, Доролевецького, Коропського, Сосницького,
Конотопського, Новомеського і Суразького.
Засвідчуємо:
Обер-секретар Василь Крамаренков,
Секретар Карл Северин,
Канцелярист Федір Сушков.
У ТЕКСТ БЕЗЦЕРЕМОННО ВТРУЧАЛИСЯ, з монографії Н. Плавинської «Як перекладали
Монтеск’є в Росії»
Відповідь на запитання, коли і хто перекладав Монтеск’є в Росії, в принципі отримане, особливо
стосовно до XVIII ст., хоча напевно стверджувати, що ця відповідь вичерпна, не можна.
…Спробуємо почасти заповнити цю лакуну, проаналізувавши три найбільш цікавих, на наш
погляд, видання.
…Доля трактату «Про дух законів». …Перекладений з французької Василем Крамаренковим. У
том перший ввійшли «Попередження» і «Передмова» Монтеск’є, «Дозвіл Розуму законів»
Д’Аламбера і 12 з 31 книги трактату.
У 1801 р. вийшло «друге тиснення» того ж першого тому, але наступні, за невідомих причин, так
ніколи і не побачили світу.
…Порівняння видань Крамаренкова і Язикова з французьким оригіналом свідчить про цілу низку
істотних вилучень і «корегування» авторського тексту. Відразу зазначимо, що найбільшому
втручанню піддалися ті розділи, в яких мова йшла про Росію і росіян.
Так, наприклад, з обох перекладів зникла маленька 26 глава XII книги «Про дух законів» («Про те,
що монарх повинен бути доступним»), яка містила цитату з твору Джона Перрі «Нинішнє
становище Великоросії»: «Цар Петро видав новий указ, згідно з яким подавати скарги царю
дозволяється лише після того, як уже будуть подані дві скарги його чиновникам. І лише у випадку
відмови в правосудді можна подати третю; однак того, чия скарга виявиться необґрунтованою,
страчують. З того часу ніхто до царя зі скаргами не звертався».
Для того, аби вилучити рядки, котрі свідчать про дикість петровських законів, з тексту Монтеск’є
не тільки викинули всю 26-у главу, а й… перенумерувати всі наступні.
…З 12 глави XII книги обидва перекладачі викинули абзац, у якому говорилося про надмірну
жорстокість розправи, вчиненої імператрицею Ганною Іванівною над князями Довгорукими,
котрих звинуватили в образі Її Величності.
…Якщо порівнювати обидва переклади не тільки з оригіналом, а й між собою, то можна помітити,
що Язиков охочіше, ніж Крамаренков, вдавався до купюр. У ряді випадків, там, де останній
дозволяв собі хіба що «пом’якшити» різкість суджень Монтеск’є майже непомітним втручанням у
текст, перший без коливань викидав цілі абзаци.
…Ще один приклад. «В Московії, де злодіїв і вбивць карають однаково, грабунок завжди
супроводжується вбивством», – писав Монтеск’є. Цей важливий фрагмент Крамаренков зберіг,
незважаючи на те, що згадування про Московію з нього зникло і мова йде про деяких невизначені
«землі», …тоді як з перекладу Язикова абзац вилучено повністю.
…Найбільш цікавий приклад втручання перекладача в текст Монтеск’є зустрічається в 2 главі XIV
книги «Про дух законів». Міркуючи про відмінності людей, що живуть у різних кліматичних
умовах, автор трактату доводив, що мешканці північних країн в силу суворості клімату більш
грубі по своїй натурі, ніж жителі півдня, а тому вони набагато менше сприйнятливі до насолоди чи
відчуття болю. «Щоб розбудити в московіті чутливість, з нього треба здерти шкіру», –
стверджував Монтеск’є.
Мабуть, ця думка вразила Язикова, і він не захотів просто зробити купюру в цьому місці, як
неодноразово робив у багатьох інших місцях. Проте й зберегти в незмінному вигляді прямолінійне
звинувачення росіян в особливій фізичній і моральній загрубілості не бажав. Тому в перекладі
Язикова «московіт» перетворився на «лапландця»…
Як бачимо, всякий раз, коли «Московія» чи «московіти» згадуються в негативному ключі,
російські перекладачі безцеремонно втручаються в текст Монтеск’є... Однак цього не
спостерігається там, де Московія вписується в позитивний чи, принаймні, нейтральний контекст.
ПОРІВНЯЙТЕ З ПЕРЕКЛАДОМ КРАМАРЕНКОВА, з статті В. Виноградова «Історія слів»
Процеси формування абстрактних значень слів, які разом з тим служать позначеннями конкретно-
побутових предметів, недостатньо вивчені. Вони різні в різні періоди розвитку мови. Самі
принципи аналогічних відповідностей, що встановлюються суспільною свідомістю між різними
сферами дійсності,
