Однак за сторіччя, яке пройшло з часу першої публікації роботи Третяка, спроб перевірити
наведені результати його аналізу, наново зіставивши тексти Пушкіна і Міцкевича, не робилося.
Тим часом це необхідно бодай для того, аби отримати певну і достовірну відповідь на запитання
про те, яким був пушкінський принцип відбору матеріалу з поеми Міцкевича.
ЗГАДУВАВ ЧОРНУХИНСЬКОГО ФІЛОСОФА, з статті Л. Ушкалова «Сковородіяна Дмитра
Чижевського»
Від 1910-х років ім’я Сковороди починає все частіше зринати і в публікаціях на Заході. Так, Марія
фон Безобразова друкує чималий есей «Григорій Сковорода – український філософ (1722-1794)»
на сторінках берлінського часопису «Archiv für Geschichte der Philosophie» (1912), Юзеф Третяк
згадує про нього у своїй книзі «Петро Скарга в історії та літературі Берестейської унії».
СЕРЕДИНОЮ МОРЯ, з статті В. Корольова «Босфорська війна»
У 1625 р. козаки від Трабзона прийшли до Кафи (або Гезльова), а в 1622 р., схоже, навпаки – від
Балаклави з’явилися до Трабзону.
В. Д. Сухоруков припускає, що в 1652 р. донці від Криму попрямували безпосередньо до Босфору, а Юзеф Третяк вважає, що в 1615 р. запорожці пішли до Малої Азії безпосередньо серединою
моря.
...Запорожці і донці, таким чином, не «абсолютизуючи» роль течій, могли підходити до Босфору з
будь-яких напрямів і так само мали можливість йти від нього в різних напрямах. Січовики після
набігів у бік Босфору зазвичай поверталися додому уздовж побережжя Румелії, тобто проти
основного струменя течії, як було, зокрема, в 1615 і 1625 рр.
Без сумніву, використовувався і короткий шлях через Чорне море до Криму з подальшим рухом
запорожців на захід до гирла Дніпра...
Певну «допомогу» козаки в їх плаванні проти течії мали від циркуляції повітряних мас: влітку на
Чорному морі переважають північно-західні, західні і південно-західні вітри, біля побережжя
Анатолії – північно-західні. Але оскільки головним рушієм чайок і стругів були весла, а вітрило
грало допоміжну роль, основну надію козаки покладали на власні сили, витривалість, рішучість і
морехідні навички.
ПРАВДА ОЧІ КОЛЕ, з статті О. Цибенко «Валерій Брюсов і польська література»
Хороше знання творчості Міцкевича, інтерес до нього знайшли віддзеркалення в роботі Брюсова, присвяченій поемі Пушкіна «Мідний вершник». Ця робота була вперше опублікована як вступна
стаття до поеми в третьому томі зібрання творів Пушкіна під редакцією С. А. Венгерова /1909/,
потім увійшла до книги «Мій Пушкін». У цій статті Брюсов відгукується на роботу відомого
польського літературознавця Юзефа Третяка «Міцкевич і Пушкін», опубліковану у Варшаві в 1906
р.
Брюсов полемізує з проф. Третяком, який вважав, що Міцкевич в одному з віршів «Уривка» –
«Російським друзям», кажучи про тих, хто зрадив колишнім волелюбним ідеалам і тепер «повзає
біля царських ніг», мав на увазі Пушкіна.
НАЦІОНАЛІСТИЧНИЙ ВІДТІНОК, з розвідки А. Григор’єва «Пушкін в зарубіжному
літературознавстві»
Одним із слухачів публічних лекцій Спасовича про Пушкіна і Міцкевича був Юзеф Третяк, тоді
студент, а згодом професор краківського університету і видний польський пушкініст, автор книги
«Міцкевич і Пушкін». Матеріал, пов’язаний з проблемою взаємин Пушкіна і Міцкевича, він
розширив і, крім «Мідного вершника», включив до них «Полтаву», «Подорож до Арзруму» і деякі
пушкінські ліричні вірші. До історії взаємин Пушкіна з Міцкевичем Третяк привніс
націоналістичний відтінок – штучне зіставлення Росії і Польщі як Сходу і Заходу.
Пушкін, на його думку, за всіх своїх особистих достоїнств, був позбавлений якості великого
громадянина і тому в суспільному житті Росії залишався між двох станів, «співаком обох
ворогуючих сторін».
Слабкі сторони книги Третяка не позбавляють її певних достоїнств; видана в роки першої
російської революції, вона була співзвучна їй своєю спрямованістю проти російського
самодержавства і, всупереч всім обмовкам самого автора, нагадувала про Пушкіна як про поета
вольності.
З УКРАЇНЦЕМ – НАВІК, з вступу Я. Сташеля до книги «Листи Броніслава Пілсудського до
Юліана Талько-Грінцевича в 1909-1914 рр.»
Знайомство з невідомою йому частиною Польщі, яка перебувала під Австрійською окупацією, почав він із столиці краю – Львова, де познайомився певною мірою
