ЛЯШЕВЕЦЬКИЙ Федір Олександрович
ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії
Національний статус, що склався у світі: російський.
Проповідник. В чернецтві – Кирило (1746).
З козацької родини. Батько, Ляшевецький О., – сотенний писар Полтавського полку; священник.
Народився бл. 1720 р. в с. Опішні Полтавського полку Російської імперії (нині – Зінківський район
Полтавської області України).
Помер 14 (25) травня 1770 р. в м. Чернігові Російської імперії (нині – адміністративний центр
однойменної області України). Похований на території Борисоглібського собору.
Закінчив Києво-Могилянську академію (1736-1742).
Був наставником Троїцької духовної семінарії (1743-1748), префектом (1748-1753), намісником
(1753-1758) семінарії Троїцько-Сергієвої лаври, архімандритом московського Новоспаського
монастиря (1758-1759), єпископом воронезьким (1760-1761) та чернігівським (1761-1770).
Нашого земляка небезпідставно вважали «першим вченим серед воронезьких єпископів».
Л. – автор «Віршів, написаних на питання та відповіді, складені двома учнями, й перед великою
монархинею сказаних» (1743), «Віршів вітальних від учнів Троїцької семінарії, перед милостивою
государинею сказаних» та «Промови імператриці Єлизаветі Петрівні при відвідуванні Лаври»
(обидва – 1744), «Слів на честь Сергія Радонезького (1745, 1749).
Творчість Л. високо поціновували сучасники, серед яких О. Сумароков.
Його смерть прискорила трагічна випадковість. Якось, ледь оклигавши від чергової хвороби, єпископ ліг спати в шлафроці (домашньому халаті з застібками). А свічка впала на постіль і
зайнялася. Прокинувся наш земляк лише тоді, коли одяг на ньому вже спалахнув. Кирило не зміг
відразу зірвати палаючий шлафрок. Вдалося це служками, що збіглися на вигуки. Архієрей, отримавши опіки, вдруге занедужав і вмер.
По собі він залишив велику (понад 1000 томів) бібліотеку, яка поповнила фонди Чернігівської
духовної семінарії.
Серед друзів та близьких знайомих Л. – Г. Сковорода, Л. Стасевич, М. Чирський, імператриця
Єлизавета Петрівна, Ф. Губанов, П. Бухартовський та ін.
***
ЗНАЧУЩІСТЬ РОДИНИ,
з виховательського кредо Ф. Ляшевецького
Виховання починається в родині.
ДУМКА ПРОЗОРА, ДУХ БЛАГОРОДНИЙ, з «Канта» Ф. Ляшевецького
Чудна в порфире, цветуща в мире
Истый Петра цвет, мать Елисавет…
Оком не дремлет, слухом приемлет, вопли сирот,
Рукой слез токи отрет жестоки, о Мать щедрот.
Умолкнут бури прещений, престанут ветры гонений,
Ибо Ты защита, будешь лучше щита нас хранить.
…Ревность к благочестию вечно Тя пленила,
Правда правит Твою державу,
Милость к всем умножает славу,
Сим мир весь удивила.
Мысль прозорлива, дух всеблагородный,
Ум Твой светл скипетру природный…
Миром венчанна будет во веки Россия,
Возсияют в нас дни благия,
Марс Твой лявром викторий украшен преславных,
Прохладно при Тебе почиет,
Дух наш никогда не уныет,
Полн щедрот Твоих явный.
ПОСИЛАЮ ВАМ КНИГИ, з листа Ф. Ляшевецького єпископу Воронезькому Тихонові I
Книги греко-латинською і латинською …Преосвященства Вашому надсилаю, вони замовлені
мною для бібліотеки Воронезької семінарії під час перебування мого в Воронежі, але отримані
вже в Чернігові.
1764 р.
ЙОГО ДУХОВНО ЛЮБИЛИ, з оцінки діяльності Ф. Ляшевецького О. Сумароковим
Цю поважну людину всі духовні любили, ...але він ніколи не загордився.
ДАР ПРОПОВІДУВАННЯ, з розвідки Е. Комолової «Церква і суспільство на півдні Росії в
кінці XVII-XVIII ст.»
Воронезькі єпископи другої половини XVIII ст. належали до найосвіченіших людей свого часу у
всьому краю. «Відмінним даром проповідування» славився Кирило (Ляшевецький). Промови його
були яскравими і відрізнялися жвавістю.
...Звернув увагу на стан Воронезької семінарії. За нього були зведені прибудова до семінарії, флігель при архієрейському будинкові, куди перевели семінарські класи. Поповнилася бібліотека і
запроваджена нова стаття семінарського доходу – подать з кожної парафії (по 2 коп. з двору).
ТАВРУВАВ ЗЛОВЖИВАННЯ ВЛАДИ, з книги С. Смирнова «Історія Троїцької Лаврської
семінарії»
Доходить (Ляшевецький Ф. – авт.) до гарячності і виливається струменем красномовства проти
недоліків суспільства, які яскраво виставляє назовні, і, не соромлячись навіть присутності
