відносно моєї книги в усіх відношеннях було б мені дорогоцінною.
Будь здоровий і щасливий.
ЩИРО ВІДДАНИЙ, з дарчого напису О. Пушкіна В. Вольховському на примірнику своєї «Історії
пугачовського повстання» червня 1835 р.
Тішуся випадком здалека нагадати тобі про старого товариша ліцеїста, щиро тобі відданому.
Думка твоя відносно моєї книги в усіх відношеннях була б мені дорогоцінною.
ДУМАВ НЕ ПРО АКСЕЛЬБАНТИ, зі спогадів А. Розена
У П’ятигорську я жив з ним два місяці під одним дахом, ...у нього на думці були не зірки, не
аксельбанти, не гроші, – він думав про істотну користь, яку міг принести всюди, де перебував.
ГЕРОЙ ЛІЦЕЙСЬКОГО ФОЛЬКЛОРУ, з дослідження А. Замостьянова «О. В. Суворов;
Пушкін, Толстой та інші»
У ліцейському фольклорі Вольховський посідає одне з перших місць – інтерес до невгомонного
стоїка, який вражав наставників і товаришів по навчанню старанністю і талантами підігрівався
суворовськими чудернацтвами ліцеїста. Бажаючи виховати в собі якості відмінного наїзника,
Вольховський проводив довгі години, сидячи верхи на стільцях. Ліцеїсти співали про свого
усидливого товариша:
Вольховский наш
«Ура! Марш-марш!» –
Кричит верхом на стуле.
В інших куплетах ліцеїстів Вольховський згадується як перший учень:
Пусть Вольховский будет первый!
Мы ж нули, нули, нули!
Ай, люли, люли, люли!
Пізніше, в 1825 році, Пушкін згадує першого учня з відчуттям приглушеного смутку:
Спартанскою душой пленяя нас,
Воспитанный суровою Минервой,
Пускай опять Вольховский сядет первый!
ЗА СПРАВУ, МОВ ЗА ВПРАВУ, з книги Н. Ейдельмана «Твоє XVIII століття/Чудова наша
спілка»
«Священна артіль» – так називалася організація, куди вступив Пущин. Назвою сказано багато
чого: священна справа, священна клятва, піднесений погляд на речі: всьому цьому вже немало
навчилися в оточенні ліцеїста, в «артілі ліцеїста» – тепер, проте, вже не жарти, вже не дитинство...
Пройде дев’ять років, і слідчі влаштують очну ставку двох арештованих декабристів – Пущина і
Бурцева, проте Пущин рішуче відмовиться пригадати, хто ж його прийняв до таємної спілки. І
звичайно ж, «забуде» імена прийнятих разом з ним – наприклад, Вольховського.
Подібно до стародавнього спартанця чи римлянина, перший учень (Вольховський В. – авт.) постійно прагнув до досконалості. Товариші кепкували над його відмінними оцінками, але робили
це любовно, добродушно... Він прийшов до Ліцею слабосильним, тому багато займався
гімнастикою і зазвичай, виконуючи усні завдання, носив на плечах два важкі словники.
У нього погана дикція, і, подібно до Демосфена, він тренується, набравши в рот каменів...
Вольховський не написав спогадів і був «стриманий в розмовах». Можемо лише здогадуватися,
що, почувши про «зло існуючого порядку і можливості зміни», він так же твердо готовий був
узятися за добру справу, як за важку вправу...
І ШВЕЦЬ, І ЖНЕЦЬ, з розвідки В. Тарабріна «Декабрист в Прикаспії»
Восени 1820 року Вольховський взяв участь в дипломатичній місії до Бухари. Шлях її проходив
через казахські степи, і головною метою було «встановлення дружніх зв’язків і розповсюдження
торгівлі». За результатами експедиції В. Вольховський склав огляд наших степів, маршрути
шляхів, загальну, генеральну карту, дороги і визначив місця для майбутніх укріплень.
Проте цією місією не вичерпується знайомство поручика В. Вольховського з казахським краєм.
Опісля півтора роки він у складі експедиції Ф. Ф. Берга знов здійснив досить далекий похід в глиб
казахських степів. Достовірно відомо, що в цей період він дуже близько зійшовся з Г. С.
Кареліним майбутнім дослідником Середньої Азії і Казахстану, прадідом поета А. Блока, з яким
склав карту «Огляд степу киргизкайсаків Меншої орди». Дружба Кареліна з Вольховським
продовжувалася і опісля описуваних подій.
І, нарешті, в грудні 1825 року, незадовго до повстання на Сенатській площі, Володимир
Вольховський, вже в званні капітана, здійснює свій третій і останній похід до казахських степів. У
Азіатського департаменту давно виник намір відправити чергову експедицію на перешийок між
Каспійським і Аральським морями з метою провести астрономічні визначення координат низки
пунктів на їх берегах, а заразом і барометричне нівелювання, яке з’ясувало б різницю в рівнях
водойм.
До складу експедиції
