представники – репресовані. Самого вченого заднім числом назвали «українським буржуазним
націоналістом». Нелюдський парадокс: якби В. не помер від тифу, то, безумовно, скінчив би свої
дні у концтаборі.
Впродовж наступних десятиліть його заслуги замовчувалися. І тільки нещодавно на базі
Російського етнографічного музею та Музеї історії Санкт-Петербурзького університету пройшла
Міжнародна конференція «Традиції вітчизняної палеоетнології», присвячена 150-річчю з дня
народження нашого земляка (1997).
Зазнала страждань і близькі В. Його дружину Х. Васнєвську заарештували і з двома дітьми-
крихітками заслали до В’ятки.
Не зовсім склалося і з другою сім’єю.
Серед друзів та близьких знайомих В. – І. Франко, М. Грушевський, І. Мечников, М.
Ковалевський, С. Руденко, Г. Плеханов, В. Антонович, П. Чубинський, М. Драгоманов, П.
Єфименко, М. Зібер, Л. Капіца, Г. Мортільє, П. Путятін, В. Стасов, О. Міллер, М. Реріх, О.
Іностранцев, Л. Івановський, Е. Петрі, В. Передольський, М. Бранденбург, О. Бобринський та ін.
***
УКРАЇНЕЦЬ – ЗВУЧИТЬ ГОРДО,
з наукового кредо Ф. Вовка (Волкова)
Український народ є однією етнографічною цілісністю.
ЯК РАСОВА ОЗНАКА, МОВА – НЕСТАЛА, з книги Ф. Вовка (Волкова) «Антропологічні
особливості українського народу»
Несталість мови, як расової ознаки давно вже примусила антропологів звернутись до постійніших, а тому й певніших ознак, як барва верхнього тілесного вкриття, волосся, очі, зріст, пропорції та
форми різних частин тіла, а особливо кістяка. Уважне вивчення цих ознак посвідчило, що вони не
тільки індивідуальні, але й передаються в спадщину, не змінюються протягом багатьох тисячоліть, а тому як найстаріші можуть бути справжніми расовими ознаками.
ФАНТАСТИЧНІ ЗДОГАДКИ, з книги Ф. Вовка (Волкова) «Антропометричні досліди
українського населення Галичини, Буковини й Угорщини»
Населення це відрізняється етнографічно і лінгвістично настільки, що деякі вчені надавали їм
навіть не українське, і навіть не слов’янське походження. Здогади ці цілком фантастичні. Різниця
ця більш усього має причиною ізольованість географічного положення гуцульських полонин, яке
дало можливість втриматись чимало дечому дуже архаїчному, а може, й деяких впливів західних
сусідів – румунів та угрів.
…Чорнява раса почала у них змішуватися з білою не дуже давно і ще не зайшла у цьому
змішуванню дуже далеко.
НЕ ЗАХОТІВ СЛУЖИТИ МОСКАЛЯМ, зі спогадів доньки та сина вченого Г. і Ю. Вовків
Дід наш, Кіндрат Матвійович Вовк, народився в Зіньківському повіті на Полтавщині і був з
козаків. Як він був ще дитиною, всю родину переселили до Криму й записали «державними
селянами».
Парубком його забрали в солдати й на московський лад змінили прізвище на Волков. Але він утік
зі служби й довгі роки наймитував в Запорізьких степах.
В тридцятих роках, коли почалася чергова війна з турками, дезертирам оголосили амністію.
Кіндрат Матвійович з’явився до війська і після кількох років служби здобув офіцерський чин,
дарма що не був з шляхтичів.
Десь у 40-х роках вийшов у відставку й став за управителя маєтку у пана Закревського в с.
Крячківці Пирятинского повіту, де й народився наш батько Вовк (Волков) Федір Кіндратович.
БУРЖУАЗНИЙ ЕТНОГРАФ, з «Української Радянської енциклопедії»
Вовк (Волков) Федір Кіндратович – український буржуазний етнограф, антрополог і археолог...
Брав участь у виданні «Кобзаря» в Празі 1876 року, в якому були надруковані безцензурні твори
Тараса Шевченка...
У 1916 році опублікував дві праці, в яких недооцінював спільність культур українського,
російського і білоруського народів, висунув науково безпідставну думку, нібито українці за
антропологічними ознаками становлять єдиний тип, різко відмінний від російського і білоруського
народів.
РОЗВІНЧУВАВ ІМПЕРСЬКИХ ІСТОРИКІВ, з статті «Вовк (Волков) Федір Кіндратович» на
сайті Кабінету Міністрів України
Федір Вовк своїми дослідженнями розвінчував псевдонаукові теорії імперських істориків М.
Погодіна, А. Соболевського, котрі лукаво доводили, що Україна – це усього лише «південь Росії», її окраїна, й заперечували саме існування українського народу, його мови, культури. У своїх
численних працях з археології, антропології та етнографії