Патріарха Тихона ще з часів місіонерського служіння на Алясці.
Та й в боротьбі з оновленцями він був непохитний і безстрашний.
ПЕРЕСЛІДУВАЛИ ОНОВЛЕНЦІ, з нарису «Житіє архієпископа Серафима (Самойловича)» на
інтернет-порталі pravoslavie.ru
Кінець 1925 р. в архіпастирстві Серафима був особливо значущим. Промислом Божим він був
поставлений на чолі Церкви. Сталося це в складний і напружений період боротьби за збереження
спадкоємності її керівництва.
...Архієпископ Серафим просить побратимів єпископів до мінімуму скоротити листування і
зносини з очільником Церкви і надає всі справи, окрім принципових і загальноцерковних (як, наприклад, обрання і хіротонія в єпископа), вирішувати на місцях.
Владика керував Церквою до 12 квітня 1927 р. Із звільненням з ув’язнення митрополита Сергія, він передав йому ...права.
За короткий термін свого першосвятительства архієпископ Серафим проявив себе стійким
сповідувачем і мужнім хранителем інтересів святої Церкви від посягань ...влади. Поява
«Декларації митрополита Сергія» внесла до церковного життя розділення. Хворобливе
відношення вона викликала і в Ярославській єпархії. ...Підписали звернення на ім’я митрополита
Сергія. Указуючи на перевищення Заступником Патріаршого Міценаглядача канонічних
повноважень, ієрархи висловлювали глибоке співчуття про обрання такого напряму діяльності, за
якого «духовне і Божественне в церковному будівництві цілком підкоряється мирському і
земному». Архієреї, ...виражають вірність ієрархічному підпорядкуванню Міценаглядачу
Патріаршого Престолу митрополитові Петру і оголошують про самостійне управління
Ярославською єпархією.
11 квітня 1928 р. Заступник Патріаршого Міценаглядача митрополит Сергій і Тимчасовий при
ньому Патріарший Священний Синод в «Постанові» N76 оголосили рішення архієреям, що не
прийняли Декларації. Четвертий пункт стосувався архієпископа Серафима: «звільнити від
управління Углицьким вікаріатством». Ухвала №110 підсилює заходи стосовно Владики
Серафима і колишнього Пермського архієпископа Варлаама (Ряшенцева): «віддати їх канонічному
суду православних архієреїв, заборонити тимчасово богослужіння в Ярославській і Московській
єпархіях і зажадати від них в місячний термін подати письмове зречення від поданої ними заяви 24
січня (6 лютого) ц.р. і виразити слухняність Заступникові Патріаршого Міценаглядача і
Тимчасовому при ньому Патріаршому Священному Синоду».
У ТАБОРІ СТАВ ІНВАЛІДОМ, з відкритої православної енциклопедії «Древо»
...Відбував ув’язнення архієпископ Серафим в Соловецькому таборі, де його постійно посилали на
важкі роботи. Піднімаючи цеглу на двоповерхову будівлю, він упав з лісів і переламав ребра, які
зрослися невдало, що зробило його інвалідом.
Восени 1930 р. Самойловича відправили на будівництво Біломорканалу.
Протопресвітер М. Польський приводить розповідь в’язня: «Тут я вперше побачив... працюючи
помічником лікаря, на прийомі етапу, архієпископа Серафима – високого зігнутого старика, з вже
обстриженими під машинку №1 головою... Ми, помічники лікаря, прагнули допомогти Владиці, котрий страждав двостороннім хронічним плевритом при декомпенсованому міокарді і загальному
артеріосклерозі.
Якось, в кінці жовтня, в сирий непогожий день, проходячи повз землянки-дезокамери, де
проводилася дезинфекція речей за герметично зачиненими дверима, а ув’язнений-інвалід вартував
зовні камеру ..., я почув, що мене кличуть по імені. Підійшовши, я побачив змерзлого
архієпископа Серафима, – «На пост ставлять на 2 години нас, інвалідів; я стою з 12 дня і мене не
змінюють (було близько 6-ти годин вечора)».
НЕВІДОМІ ФАКТИ, з статті Е. Абизової «Козьмодем’янський період життя священомученика
Серафима (Самойловича), архієпископа Углицького»
Одним з багатьох потерпілих за віру Христову був священомученик Серафим (Самойлович), архієпископ Углицький. Мало кому відомо, що після звільнення з ув’язнення в 1932 році він обрав
собі для мешкання Козьмодем’янськ – в’їзд до великих міст був заборонений. Як видно з
життєпису, опублікованого Ярославською єпархією у зв’язку з його прославлянням, цей період
життя владики, причини його арешту тут залишилися невідомими... Тому їх можна заповнити
новими даними, одержаними при роботі над архівно-слідчою справою Малосундирської
