...Творив Олексій Маркович до глибокої старості. Остання будівля, проект якої він готував,
зведена в рік його залишення посади. На цей момент архітектор мав за плечима п’ятдесят один рік
безперервної напруженої праці. Спеціальним рішенням управи визначено «зберегти 1-у міському
архітекторові його платню 4000 рублів на рік як пенсію, видати 1000 рублів на лікування».
Крім рідкісної працездатності і таланту, Олексій Маркович відрізнявся великою добротою,
людяністю, порядністю. Він був незвичайно скромний, чесний, м’який і чуйний. Невисокого
зросту, з лукаво примруженими ясно-блакитними очима, сивою чуприною і бородою, розумним
інтелігентним лицем, одягнений зазвичай в чорну суконну пару при білій сорочці і незмінному
метелику – таким уявляється нам сьогодні наш чудовий земляк Олексій Маркович Салько.
У 1915 році він важко захворів і через три роки помер від крововиливу в мозок.
СПАДОК, з повідомлення інформаційної агенції «ВолгаІнформ»
Мета проекту, який реалізується за підтримки комітету з культури адміністрації міста Саратова і
Управління з історико-культурної спадщини Міністерства культури області, створення на базі
школи громадського центру «Спадщина О. М. Салько» і увічнення пам’яті видатного архітектора.
Вже пройшли виставка Різдвяного малюнку, конкурс дитячої творчості «Старий Саратов»,
круглий стіл «Спадщина О. М. Салько».
З благословення Саратовського єпархіального управління вперше в регіоні добродійний концерт
пройшов в Храмі Покрови Пресвятої Богородиці. У ньому взяли участь хорові колективи дитячої
школи мистецтв N 10, обласного училища мистецтв.
Великодні сувеніри, виготовлені руками дітей, виставили на добродійному ярмарку. Зібрані
засоби пішли на відновлення будівлі-пам’ятника школи, зведеної за проектом О. М. Салько.
