електричне передавання енергії… вберегти від пертурбацій, пов’язаних з впливом електричних
хвиль…
Після довгих теоретичних і практичних пошуків я дійшов думки, що прилад… повинен бути
забезпечений особливим охоронним пристроєм – протектором (аналог винайденого набагато
пізніше т. зв. коливального контуру – авт. ), який буде пропускати лише хвилі, що направлені нам.
… На публічній лекції 25 березня 1898 р. (зверніть увагу на дату! – авт.)… я з допомогою
електричних хвиль, що проникали крізь стіни залу, де знаходилися прилади, виконав наступні
дослід:
1) засвітив вогні моделі маяка;
2) викликав постріл з невеликої гармати;
3) підірвав міну в штучному басейні, при цьому потонула невелика яхта;
4) привів у дію модель залізничного семафора.
ЗНАЧЕННЯ РОБІТ ВАЖКО ПЕРЕОЦІНИТИ, з стенограми засідання військово-інженерного
відомства
В Італії в 1897 р. морський та військовий комітети надали в розпорядження Марконі (відомий
фізик , котрий паралельно с Поповим винайшов радіо – авт.) величезні матеріальні кошти.
Англійці доручили проведення дослідів з бездротового телеграфу Прісу. В США досліди у
морському міністерстві здійснюються під керівництвом Тесли… Берлінському вченому Слабі
німецький імператор надав у розпорядження не лише військових та плавучі засоби потсдамського
гарнізону, а й військово-повітряні парки.
Професор Пильчиков поставив перед собою набагато об’ємнішу програму…
…Солідне становище, яке М. Пильчиков посідає в колі руських учених, змушує очікувати від його
робіт настільки практичних результатів, що їхнє значення важко переоцінити.
ДО ОСТАННЬОГО ЗАХИЩАВ СТУДЕНТІВ, з статті Л. Кухар «Біля витоків української
фізики»
У 1902 р. Микола Дмитрович залишає роботу в Новоросійському університеті. Це рішення було
своєрідним протестом проти реакційної політики адміністрації, яка особливо посилилась
наприкінці 90-х років XIX ст. Ще на початку служби в Новоросійську М. Д. Пильчиков з
професорами М. Умовим, І.Мечниковим, І. Сєченовим обурювались жорстокими заходами
начальства щодо революційно налаштованих студентів. Протягом восьми років роботи в
університеті вчений не раз виявляв свої прогресивні переконання.
Нормальний перебіг навчального життя Новоросійського університету не раз порушувався. У
1897-1899 рр. широкого розмаху набрали студентські страйки. Ці виступи, викликані
загальнополітичними подіями в Росії, були гнівним протестом проти дій університетської
інспекції, заохочуваної адміністрацією. Проти учасників заворушень не раз кидали поліцію,
спеціальні козачі частини. Студентів заарештовували, віддавали в солдати.
М. Д. Пильчиков, стаючи на захист студентів, виступав проти каральних дій властей, часто
надавав своїм вихованцям матеріальну допомогу.
Унаслідок загострення стосунків з університетським начальством Микола Дмитрович того ж таки
1902 року перейшов в Харківський технологічний інститут, де очолив кафедру фізики та фізичну
лабораторію.
…Наприкінці 1903 р. новий директор дав вказівку розпустити навіть гуртки студентської
художньої самодіяльності, раду бібліотеки. За студентами і викладачами почали стежити, про їх
розмови доносили начальству.
Почались утиски і переслідування опозиційно налаштованих викладачів. У відповідь на це 18
професорів покинули інститут. Звільнення найкращих спеціалістів призвело до ослаблення
наукових сил і було, поряд 13 загальнополітичними подіями, основною причиною занепаду всього
навчального життя інституту упродовж низки наступних років.
…Після повернення… М. Д. Пильчикову категорично заборонили користуватись на інститутській
території власним автомобілем, в якому була змонтована частина установки для дослідження
перешкод радіозв’язку, а також займатися іншими дослідами в галузі радіозв’язку.
Подальше перебування Миколи Дмитровича в інституті ставало для нього нестерпним.
Неможливість займатись улюбленою науковою роботою, моральна пригніченість призвели до
погіршення стану здоров’я.
Відставка реакційного керівництва та повернення в інститут колег-однодумців окрилили вченого.
Він вважав, що в цьому є частка і його участі в розв’язанні деяких питань. Він знову приступив до
наукових занять, читав лекції, редагував «Вісті», добивався організації при Харківському
