– Матеріал прекрасний, хоча для костюма не дуже підходить – але ось кол..., – сказав він.
Мене це не хвилювало. ...Ми домовилися про оплату – продуктами, які я зумів добути на чорному
ринку, – і він приступив до роботи.
Він виявився відмінним кравцем – в Петербурзі були кращі кравці в країні – ...костюм прекрасного
крою сидів на мені просто ідеально. Аби він сірим, темно-синім чи коричневим – це був би верх
елегантності, проте нестерпно яскраво-зелений колір перетворював його на костюм для балету. Я
почувався клоуном на арені. Але він був теплим, і мені не загрожувала доля залишитися голим.
У цьому костюмі я й поїхав з Росії.
НАДИХАЮЧА ЕНЕРГІЯ, зі спогадів Ю. Анненкова
Організатором цього спектаклю («Штурм Зимового палацу» – авт.) був дуже талановитий піаніст і
композитор, мій друг, юний Дмитро Тьомкін. Його творча і організаторська енергія була (і
залишилася) невичерпною і надзвичайно продуктивною, надихаючою усіх творців і учасників
спектаклю.
СМІШНО, з оцінки творчості Д. Тьомкіна Х. Робінсон
Смішно, що знаменитий дух американського Далекого Заходу створив в американському кіно
російський композитор. А саме, Дмитро Тьомкін. Цим він найбільше і знаменитий.
...Багато європейських композиторів не могли або не хотіли спрощувати свої композиції заради
кіно. У Тьомкіна з цим не було проблем, хоча він був концертний піаніст і прекрасний
оркестровщик. На відміну від багатьох інших композиторів, Тьомкін не сприймав себе занадто
серйозно.
ПОВЕРНУВСЯ ДО ЄВРОПИ, з розвідки А. Синайської «Тьомкін Дмитро»
Ймовірно, саме протекція Шаляпіна привела до того, що фортепіанний дует Темкіна-Карітона
отримав запрошення від бродвейського продюсера Моріса Геста взяти участь у водевільному
турне Сполученими Штатами.
Він і Карітон акомпанували балетній трупі, яку очолювала Альбертина Раш – балерина і
хореограф родом з Австрії. Через деякий час професійні відношення переросли в особисті, і в 1927
році Тьомкін одружився на «Альбертиночці».
На початку 1927 року Тьомкін попрощався з Карітоном і відправився в турне «від узбережжя до
узбережжя» з «Американським Балетом Альбертини Раш». Він був не лише композитором і
аранжувальником, але й музичним директором трупи.
У тому ж році він дав концерт в Карнегі-хол, представляючи американській публіці сучасні твори
Олександра Скрябіна, Франсіса Пуленка, Олександра Тансмана і Моріса Равеля, а також власну
композицію «Quasi-Jazz».
У 1928 році наречені попрямували до Парижу, де Тьомкін виконав «Rhapsody in Blue» і, уперше в
Європі, «Concerto in F» Джорджа Гершвіна. Це була знаменна подія: сам автор був присутнім на
концерті. Серед публіки також перебували Сергій Дягілєв, Сергій Прокоф’єв і Володимир
Дукельський (Вернон Дюк).
...Надзвичайне життя Тьомкіна в Америці добігло кінця зі смертю дружини 1967 року. Коли він
повертався після похоронів, на нього напали грабіжники. Ймовірно, він сприйняв це як знак
зверху: продав будинок в Лос-Анджелесі і повернувся до Європи.
НОВИЙ ПІДХІД, з радіопередачі М. Єфимової «Голлівудський композитор Дмитро Тьомкін»
Цю пісню «Зелене листя літа» я уперше почула в Ленінграді в 60-х. Хоча пісня була абсолютно
американською і за духом і за мелодією, вона якимсь чином волала до нас, до нашого гострого
відчуття молодості, до нашого гострого почуття обділеності. «Як добре бути молодим, –
співається там, – і жити близько до землі, і стояти поряд з дружиною у момент народження
дитини».
Лише приїхавши до Америки, я із здивуванням дізналася, що мелодію цієї пісні написала людина
на ім’я Дмитро Тьомкін – петербурзький концертний піаніст.
...Він став піонером нового підходу до музичного оформлення фільмів.
ВИННИЙ БЕЗ ПРОВИНИ, бувальщина
У Петербурзі Д. Тьомкін товаришував з генералом Л. Скірським. І коли того чекісти забрали до
в’язниці, пішов того відвідати. А коли настав час повертатися, виявилося, що у композитора
...немає перепустки (її йому не дали, але що кому доведеш?). Тож документально довести, що він –
не арештант, не було змоги. І Д. Тьомкіна ...залишили у в’язниці.
Декілька днів він провів на нарах. Будь-які спроби прояснити ситуацію, завершуваличся нічим: йому просто не вірили.
І ось якось новоспечений арештант почув у коридорі українську пісню. Співаком виявився солдат
земляк з Полтави. Після дружньої розмови Д. Тьомкін умовив йго
