Росії не спосіб получати.
Колестин Скоморовський оголосив передплату на «Єрмака» Хомякова, котрий переложив стихом
на малоруську М. Устиянович, соловей руський, як тут звичайно називають сього талановитого
нашого поета, переложив драму Коженьовського «Верховинці» («Górale Karpaccy»), а любителі
драматичеського іскуства, котрі вже кілька разів представляли Котляревського «Наталку...» і
«Москаля...», і інші драм. кавалки, гадають ту драму представити. О, як би нам ся теперка придали
драми Основ’яненка і других малорос. авторів, а навіть і великоруські сочиненія драматичні, особенно представляющі сцени із України, козаччини або древньої Русі!
Маю честь бути Вашого високоблагородія щирим почитателем
Я. Головацький.
НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ, О. Шлемко «Гуцульський театр Гната Хоткевича як
мистецький та етносоціокультурний феномен»
У переробці та постановці Г. Хоткевича драма польського драматурга Ю. Коженьовського
«Karpaccy gьra le», що отримала назву «Антін Ревізорчук», а на сцені йшла під назвою
«Верховинці», вперше дала можливість героям драми заговорити гуцульською говіркою, а
гуцульським акторам почувати себе на сцені природно і органічно.
Внаслідок переробки вдалося поліпшити композиційну цілісність та сценічність драми, надати їй
реалістичнішого звучання, національного колориту та правдиво відтворити трагічне життя і
кохання Антона Ревізорчука, який дезертирував з австрійського війська, щоб помститись своїм
кривдникам та змушений був стати на шлях збройної боротьби з окупаційним режимом і піти за
це на страту. Антиавстрійське спрямування драми стало причиною заборони вистави цензурним
відомством австрійсько-польського режиму.
УРОЧИСТА АКАДЕМІЯ, з повідомлення інформагенцій «Бродівчани вшанували пам’ять
земляка Юзефа Коженьовського»
У Бродах відбулася урочиста академія з нагоди 210-ої річниці з дня народження уродженця міста, польського драматурга і письменника Юзефа Коженьовського. У роботі академії взяв участь віце-
консул Республіки Польща у Львові Марцін Зєнєвіч.
За словами Марціна Зєнєвіча, «у майбутньому дві наші країни будуть поєднувати не лише імена
відомих людей, а й тісна економічна співпраця з польськими виробниками, перші паростки якої
помітні уже сьогодні». Наукові реферати про життя і творчість Юзефа Коженьовського
представили працівники Бродівського історико-краєзнавчого музею, представник польського
радіо у Львові Беата Кос.
