Головацкий Яков (fb2)




ГОЛОВАЦЬКИЙ Яків Федорович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Поет, фольклорист, громадський діяч. Псевдоніми – Ярослав Головацький, Гаврило Русин,

Галичанин, Балагур Яцько.

З родини священика.

Народився 17 (29) жовтня 1814 р. в с. Чепелях Галичини (нині – Бродівський район Львівської

області України).

Помер 13 травня 1888 р. в м. Вільнюсі Російської імперії (нині – столиця Республіки Литва).

Навчався в Кошицькій духовній академії (1834), Пештському університеті (1835), закінчив

Львівський університет (1841).

Г. – член Російського географічного товариства, почесний член Товариства історії і старовини

російської (1866).

Був священиком (1842-1848), професором, ректором Львівського університету (1848-1864),

головою Віденської археографічної Комісії (1868-1888), головою тимчасової комісії з

облаштування Віленських публічної бібліотеки й музею (з 1871).

Наш земляк організував випуск альманаху «Русалка Дністрова» (1837).

Г. – автор книг «Розправа о язиці южноруськім і єго нарічіях» (1848), «Граматика російської

мови» (1849), «Хрестоматія церковнословенська і давньоруська» (1854), «Материалы для словаря

малоруського нарічія, собраныя в Галиціи и въ Северо-восточной Венгрии» (1857-1859), «Нарис

старослов’янського байкарства або міфології» (1860), «Бібліографія галицько-руська з 1772 по

1848 рр.» (1863), «Бібліографічний список руських книг, виданих з 1864 р.» (1865), «Про костюми

або народне вбрання русинів чи руських у Галичині й північно-східній Угорщині», «Пам’ятки

дипломатичної і судово-ділової мови руської в давньому Галицько-волинському князівстві й

суміжних руських областях в XIV та XV століттях». (обидві – 1867), «Додаток до нарису слов’яно-

руської бібліографії В. М. Ундольського, який містить книги та статті, що були пропущені у

першому випуску хронологічного покажчика церковного друку з 1491 по 1864» (1874),

«Географический словарь западнославянских й югославянских земель и прилежащих стран»

(1877), «Народні пісні Галицької та Угорської Русі» (1878).

Серед друзів та близьких знайомих Г. – П. Куліш, М. Шашкевич, І. Вагилевич, Г. Ількович, М.

Кульчицький, М. Устиянович та ін.


***

ЖАРГОН УКРАЇНОМАНІВ

, з творчого кредо Я. Головацького

Україномани створюють новий жаргон. Це штучний австро-польско-німецький жаргон, який до

народної мови жодного відношення не має.

НЕ ВДАЄТЬСЯ ЗІБРАТИ ГРОШЕЙ НА КНИГУ, з листа Я. Головацького А. Петрушевичу

Милостивий Государ!

Я прошу извиненія, что до сихъ поръ не послалъ я Вамъ Миклошичевой Грамматики. Виноватъ,

кажется, малая сумма 7 fl., но при трудныхъ обстоятельствахъ моихъ не возможно мне было

собрать столько излишнихъ денегъ – особенно когда полученные оть Васъ 4 fl. за билетъ и 3 fl. отъ

Г[осподина] Колянковского вдругъ порасходовались. При семь прошу покорнhйше, подождите,

Милостивый Государь, еще до конца сего месяца Апреля; получа квартирныя деньги, я

немедленно куплю желанную книгу и отошлю сейчас близшей почтой.

Сегодня имею честь препровести на Ваше имя «Русской Бесhды» ІІІ и IV книги, съ

присовокупленіях какой то религіозно полемической брошюры, съ тем прошеніемь, чтобы Вы,

Милостивый Государь, изволили для этого журнала какую статью Вашего глубокомысленного

пера прислать на мои или на руки известнаго Вамъ лица.

Я слыхалъ, что Вы получили какой то приходъ – поздравляю Васъ, Милостивый Государь, съ этим

новымъ и, какъ нельзя сомневаться, выгоднымъ постановленіемъ; но между тем всякій

благомыслящій долженъ сетовать о томъ что у насъ нетъ мужа, который бы Васъ мог достойно

заменить при боку Его Еминенціи. Дай Богъ, чтобъ Вы изъ отдаленія успели еще долго

действовать въ томъ душеспасительномъ смысле, какъ и до сихъ поръ действовали.

Слава Всевышнему промыслу, мудрости Его Еминенціи и Вашимъ советамь, мы получили умнаго, бодраго и надежнаго Суфрагана. Но при том мы, Венскіе Русины совсем осиротели – и не знаемъ

кто будетъ преемникомъ Д. Литвиновича? Есть вправде здесь священникъ из Венгерскихъ

Русиновъ, Г. Николай Нодь, до сихъ поръ сотрудникъ приходскій и духовникъ семінарій – мужъ

характерный, умный и чрезвычайно деятельный, непорочнаго истинно иноческаго права – но онъ

слишко скроменъ и готовъ, можетъ быть, съ пожертвованіем себя уступить какому нибудь

сопернику.

Но я откровенно говорю, что мне не случалось въ жизни встречать мужа столь добродетельнаго,

чистосердаго и благороднаго, какъ онъ. Рекомендую Вам его, если возможно, походатайствуйте за

ним у Его Еминенціи, он вполне достоен этой чести. Прошу покорнейше, не откажите ему Вашего

соучастія.

…Желая Вамъ счастливыхъ и веселыхъ пасхалій, имею честь пребывать Вашего Благословенія

Милостивий Государ

покорнейший слуга

Иван Ф. Головацк.

Вена 2/14 Апреля 1857.

НЕ ПОДУМАЙТЕ ПРО МЕНЕ НЕДОЛАДНО, з листа Я. Головацького А. Петрушевичу

Ваше