флотилія базувалася в Миколаєві, захищеному мілководдям лиманів від нападу з моря. Її складали
кілька старих корветів, шхун і пароплавів, які використовувалися для крейсерства біля східних
берегів Кавказу, перевезень військ, вантажів і для гідрографічних робіт; лише окремі судна
відправлялися в Галац, Константинополь і Пірей.
Аркас піклувався про впорядкування головної бази флоту. В 1872 році завершилось очищення
севастопольських бухт від затоплених суден і почалися роботи з продовження залізниці Москва-
Харків-Лозова до Севастополя.
Руське товариство пароплавства та торгівлі оснастило головні гавані Чорного моря портовими
спорудженнями, складами, механізувало процес навантаження і розвантаження судів,
забезпечувало їх вугіллям.
Флот поступово відроджувався. Пожвавилася робота доків і заводів, які, до того ж, переходили на
будування металевих кораблів. На Чорному й Азовському морях проводилися картографічні і
гідрографічні дослідження, ремонтувалися маяки. в 1872 р. відновилися діяльність морського
юнкерського класу, де готувалися командні кадри, закритого раніше з причин економії.
Напередодні війни з Туреччиною сили Чорноморського флоту далеко не відповідали його назві і
призначенню. По суті, нічого було протиставити турецьким броненосцям. У столиці, врешті,
спохватилися і виділили кошти для посилення берегової оборони основних портів.
Восени 1876 року відбулася нарада генерала B. Семеки, який очолював оборону Чорноморського
узбережжя, М. Аркаса, директора Руського товариства пароплавства та торгівлі М. Чихачова за
участю завідувача мінною частиною капітан-лейтенанта І. Дикова. На ньому було вирішено поки
що зміцнювати лише Очаків, Одесу, Севастополь і Керч. Кожний з портів мали захищати берегові
батареї, перед якими виставлялися мінні загородження.
Оборону доповнювали пароплави, озброєні мінами й артилерією, мінні катери, бони. Крім
важкого озброєння і апаратів управління стрільбою, на батареях встановили електричні
прожектори і з’єднали їх телеграфними лініями.
В усі порти направили командирів флотилій і начальників портів. Диков керував виставленням
мінних загороджень. На маяки для спостереження за ворожими суднами призначили офіцерів-
штурманів.
Аркас розпорядився закупити ще 12 пароплавів і розподілив їх між портами. Пізніше до них ще
приєдналися 12 катерів і 2 баржі. За ініціативою Аркаса створили загони суден т. зв. активної
оборони, куди, крім «попівок», входили швидкохідні пароплави, орендованих у Руського
товариства пароплавства та торгівлі і переобладнані на крейсери. У Севастополі базувався носій
мінних катерів «Великий князь Костянтин» лейтенанта З. Макарова, в Одесі – пароплави
«Володимир» і «Веста», в Очакові – «Аргонавт», у Миколаєві розташовувалися яхта «Лівадія» і
пароплав «Ельбрус». Улітку 1877 р. до них приєднався пароплав «Росія».
Орендовані пароплави озброювали мортирами, гарматами, мінами. Їх супроводжували мінні
катери задля ведення розвідки. Вони турбували ворога набігами, порушувати його торгівлю й
охороняти своє узбережжя від атак з моря.
Для доукомплектування екіпажів з Балтики надійшли парові катери, гармати, прибули матроси й
офіцери. Машиністів і кочегарів наймали на місці.
Була налагоджена взаємодія з сухопутними військами. Тому відразу ж після початку бойових дій
російсько-турецької війни 1877-1878 року ворожий флот отримав гідну відсіч.
11 серпня «Лівадія» спалила турецьке судно перед Варною і відірвалася від ворожих броненосців, які її переслідували. Успішно повернувся на базу і пароплав «Весту». 12 грудня пароплав
«Володимир» захопив турецький пароплав «Мерсіна» з екіпажем. Після цього ворожі броненосці
обстріляли незахищені російські порти. У відповідь Аркас вислав в Босфор свої пароплави. Мінні
катери у ніч на 14 січня 1878 року вперше в історії успішно атакували торпедами і потопили
турецький сторожовий пароплав «Інтібах».
У подальшому турки, якими командували англійці, не ризикували наближатися до російських
укріплених пунктів. Лише раз за війну їхні кораблі вступили в перестрілку з береговими
батареями Севастополя. І успіху не мали! Що довело міць оборони порту і міста, якими
переймався адмірал Аркас.
БОЙОВІ ПЛОТИ АРКАСА, з довідки «Аркас Микола Андрійович» на tonnel.ru
Під наглядом М. А. Аркаса в 1845 р. на
