в Росії все заспокоїлося, і влада всіма визнана.
І раптом – страйк і кого ж? Найсмирніших людей – професорів! Причому – в самому серці Росії –
в Москві! Це вже не був збуджений контрреволюціонерами неосвічений натовп...
...У нашому страйку політичний момент виключений; сам собою страйк не може бути для влади
мірою одіозною, бо радянська влада, за допомогою офіційної преси, захоплено вітає будь-який
страйк, де б на земній кулі він не відбувся...
Життя в університеті завмерло. До страйку приєдналися всі установи та інститути університету.
Увечері, на Моховій, – сумне, незвичне видовище: чорна темрява у всіх будівлях університету, які
москвичі звикли бачити яскраво освітленими і повними життя.
АРЕШТ, зі спогадів В. Стратонова
18 серпня. Вночі дзвінок. Чекіст! Обшук. Арешт... Відвозять на вантажівках в знамениту
внутрішню в’язницю ГПУ на Луб’янці.
Пізніше вночі – в комендатурі в’язниці. Новий обшук. Низка несподіваних зустрічей. Запитання
очима:
– Як, і ви?
Багато знайомих професорів. Декілька – Московського університету. Розводять камерами.
Жбурляють удвері брудний, в підозрілих плямах, сінник і дошки. Влаштовуємо собі ложе.
В’язниця збуджена – в одну ніч стільки нових арештантів! Ледве заснули, знову двері
відчиняються. Новий!
Шепочуться арештанти:
– В Москві щось відбувається...
У цю ніч відвезли у в’язницю низку професорів, письменників і діячів кооперації. У Москві
заарештували
Осіб сорок. У Петрограді і в провінції – приблизно стільки ж.
Всім нам висунуте одне й те ж, ще до арешту, і досить безглуздо сформульоване звинувачення.
Виявляється, ми всі огулом винні в контрреволюційній діяльності взагалі, а зокрема, в сприянні
білим військам...
Серія безцільних нічних допитів у слідчого. Безцільних – бо наша доля вже наперед вирішена:
– Висилка професорів і письменників за кордон!
У останній день вересня 1922 р. німецький пароплав «Обербюргермейстер Гакен» відвіз з
Петрограда в Штеттін групу висланих з Москви разом з їх родинами.
БОРОВСЯ ЗІ СТРАТОНОВИМ, з дослідження В. Бронштейна «Справа В. В. Стратонова»
Стратонова включили в число учених і письменників, які підлягали висилці з Радянського Союзу
за «контрреволюційні» погляди. В основному висилалися історики, філософи, соціологи. З
астрономів Стратонова вислали одного.
Чому ж саме його? Як організатора професорського страйку? Проте ніхто більше з названих
учасників страйку висланий не був.
У нас немає точних доказів, однак уявляється вірогідним, що рук до цієї справи доклав В. Т. Тер-
Оганезов. Як додатковий довід на користь цієї пропозиції можна привести такий факт: на початку
1940 р. в бесіді з автором цієї статті Тер-Оганезов поставив собі в заслугу те, що він в 20-і роки
«боровся зі Стратоновим».
РОЗПІЗНАВ ЗАМАСКОВАНОГО ВОРОГА, з виступу В. Тер-Оганезова на засіданні партійно-
комсомольської групи Московського відділення Всесоюзного астрономо-геодезичного товариства
9 квітня 1938 р.
Десять років тому партія і Радянська влада направили мене привести Астрофізичний інститут в
«християнський вигляд».
Я потрапив туди ніби в ворожий стан. Єдиним на кого я міг спертися, був Ю. В. Філіппов, проте
основне я провів сам.
У цьому інституті одержували зарплату В. В. Стратонов, висланий в 1922 р., і В. А. Костицин
(неповерненець). Керівники інституту (В. Г. Фесенков та інші) затаїли проти мене злість з того
часу.
Я гордий, що вони мене клюють. Я вважаю, що я правильно виконав свою роботу.
ЦІННОСТІ СОБОЮ НЕ СТАНОВИТЬ, з ухвали Політбюро ЦК РКП(б) про затвердження
списку висланців з Росії від 10 серпня 1922 р.
Додаток 2
Список активної антирадянської інтелігенції (професура)
Професори I Держав. університету
1. Стратонов Всеволод Вікторович. Професор. Астроном, 49 років, проживає на Поварській
вулиці, Трубниковський пров., буд. 26, кв. 21. Був чиновником особливих доручень при наміснику
Кавказу і редактором офіційної чорносотенної газети. Один з ватажків і керівників лютневого
(1922 р.) страйку в університеті.
При прийомі студентів набирав буржуазію і білогвардійців. Виразний антисеміт.
У свій час працював консультантом в академічному центрі і вважався своїм, насправді є злісним
супротивником Радвлади. Як наукова величина цінності собою
