Рубо Франц (fb2)


Использовать online-читалку "Книгочей 0.2" (Не работает в Internet Explorer)


Настройки текста:


РУБО Франц Олексійович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російський.

Художник. Фундатор панорамного живопису на теренах Російської імперії.

З родини комерсанта.

Народився 5 (17) червня 1856 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 13 березня 1928 р. в м. Мюнхені (Німеччина). Похований на місцевому цвинтарі.

Навчався в Одеській малювальній школі (з 1865), Баварській академії мистецтв (з 1877).

Працював викладачем Петербурзької академії мистецтва (1904-1912).

Дійсний член Петербурзької академії мистецтв (1910).

Член Баварської академії мистецтв.

Кавалер баварського ордена св. Михайла (1894), російського св. Ганни II ступеня (1905), французького ордена Почесного легіону.

Пензлю Р. належать полотна «Вершник» (1886), «Горці» (1890), «Кавказька розвідка» (1895-96),

«Штурм Геок-Тепе 12 січня 1881 року», «Царський сокольничий» (1897), «Козаки біля гірської

річки» (обидві – 1898).

Серед найвідоміших доробків: панорами «Штурм аулу Ахульго» (1896), «Оборона Севастополя»

(1905), «Бородінська битва» (1912),

На рахунку Р. також понад 200 станкових полотен.

Працював наш земляк в основному в жанрі панорамного живопису, створюючи грандіозні за

масштабами добутки, відзначені документальною точністю відтворення історичних подій.

У світі налічується близько 40 панорам, котрі мають закінчену циліндричну форму: найвідоміші –

у Німеччині, Швейцарії, Канаді, Росії й, звичайно ж, в Україні. Тільки за півсторіччя після

поновлення експозиції після руйнації під час Другої світової війни знамениту Севастопольську

панораму відвідало близько 40 мільйонів чоловік.

Між іншим, вона «простоювала», щоправда, уже з чисто політичних міркувань, ще раніше: в 1914

р. музей закрили, аби не сипати сіль на рани партнерам по Потрійному союзу – Англії й Франції, з

якими піввіку до цього Російська імперія настільки «не по джентльменському» вела військову

суперечку щодо Севастополя.

Непереливки з панорамою і нині. Історія розпорядилася так, що «місто слави російських моряків»

розташоване на українській території.

Наш земляк емігрував ще за часів царизму (1913). Нині в Мюнхені живе його онука.

Серед друзів та близьких знайомих Р. – М. Греков, О. Барятинський, К. Беккер, П. Чистяков, Б.

Колюбакін, В. Фельдман, М. Авілов, Л. Шенхен, С. Бєляєв, Ш. Мерт, В. Афанасьєв, К. Фрош, П.

Котов, О. Енберг, М. Безрідний та ін.


***

ЧЕСНО

, з творчого кредо Ф. Рубо

Чесно – про людей і події.


ЖИВИЙ МІСТ, з статті Новгород-Тверського єпископа Діонісія в «Західноєвропейському

віснику» від 9 січня 2007 р.

Згадується картина знаменитого нашого баталіста Ф. О. Рубо "Живий міст", котра увічнює один з

героїчних епізодів Кавказької війни 1811 року. Один із загонів корпусу генерала Котляревського

під натиском переважаючих сил персів відступав до фортеці Шуша. Шлях перегородила вузька, але глибока промоїна, через яку неможливо було перевезти гармати. А без артилерії неможливо

було відстояти фортецю. Длязведення моста баркувало і матеріалів, і часу. І тоді добровольці-

солдати лягли в промоїну – по їх скалічених плечах і спинах перетягли гармати і відстояли

фортецю.


ДОВЕДЕТЬСЯ ПРОДАТИ ВЛАСНУ ОСЕЛЮ, з листів Ф. Рубо Б. Колюбакіну

Без Вашого сприяння я пристойну панораму 1812 року написати не зможу й дуже сподіваюся, що

коли вийде остаточне рішення... Ви підкажете мені, що і як робити.

...Сьогодні я припинив на декілька днів роботу... Як важко працювати і працювати так серйозно і

усидливо, коли бракує грошей... Доведеться мені... продати власну оселю, щоб кінчити Бородіно.


ОБІРУЧ З ТАЛАНТОМ, з листа М. Нестерова О. Туригіну

Рубо виставив свою цікаву панораму «Підкорення Кавказу» (місцями до ілюзії), там, здається, майстерність і спритність йдуть обіруч з талантом.


МИСТЕЦТВО МАЙБУТНЬОГО, з оцінки творчості Ф. Рубо П. Чистяковим

Це мистецтво велике, сильне і красиве, це мистецтво майбутнього.


УСПІХ – ЦЕ ПРАЦЬОВИТІСТЬ, з статті Г. Кравченка «Рубо Франц Олексійович»

Талант Рубо був невеликий, проте цілеспрямований і спирався на велику працьовитість. Ще в

студентські років у нього увійшло в звичку здійснювати далекі поїздки Україною, Середньою

Азією і, особливо, Кавказом, збираючи етюдний матеріал, яким згодом постійно користувався.

Починав він з побутового жанру, невеликими картинками, найчастіше сценами полювання, але

поступово перейшов до батального живопису. Гучну популярність принесли йому в 1880-х рр. 18

великих картин, присвячених епізодам підкорення Кавказу Російською імперією і призначених

для «Храму Слави» в Тифлісі; цю тему він продовжував розробляти й надалі.

Свою сумлінність і уміння правдиво зображати реальні події, вживаючи добре засвоєні і

перевірені професійні прийоми, він з найбільшим успіхом реалізував в створенні військово-

історичних панорам.

Ці роботи були відзначені високими нагородами, а сам художник набув величезної популярності і

авторитету.


СПРОЕКТУВАТИ ОСОБЛИВИЙ МОНУМЕНТ, з статті «Російський Крим XVIII-XIX ст.» в

газеті «Російський інвалід» № 216 за 1901 р.

У минулому році вийшло розпорядження про відновлення пам’ятників Севастопольської оборони.

Розробка цього питання покладена на особливий комітет під головуванням Його Імператорської

Високості Великого Князя Олександра Михайловича.

…По лінії вогню колишньої оборонної лінії передбачається покласти кам’яну стінку. Щоб не

вводити відвідувачів в оману щодо безперервності колишньої лінії оборони, стінка ця буде

пристосована для підтримки дороги, присипаної до неї з внутрішнього боку.

…Крім цього, комітетом вироблені наступні міри для увіковічення оборони:

2) На Малаховому кургані відновити вежу в первісному її вигляді, зробити надбудову з каменю

інших кольорів. У вежі влаштувати каплицю…

4) На місці смерті адмірала Істоміна, між колишнім Камчатським люнетом і Малаховим, поставити невеликий пам’ятник з відповідним написом.

6) На згадку про затоплені човни спроектувати особливий монумент.

12) Влаштувати в Севастополі панораму, яка зображуватиме пам’ятні моменти оборони.

З бажання Государя Імператора відкрита загальна підписка, аби надати можливість усім

бажаючим взяти участь у справі увіковічення Севастопольської оборони.

…Картина для панорами, котра зображує штурм міста 6 червня 1855 року, виконується

художником Рубо в Мюнхені.

ПЛОЩА КАРТИНИ СКЛАЛА 1740 КВАДРАТНИХ МЕТРІВ, з буклету «Краса і гордість

Севастополя»

17 серпня 1901 р. Франц Рубо одержав замовлення на виготовлення проекту панорами. Він виїхав

до Севастополя, де зробив масу ескізів на місці боїв.

Проект уже наступного року виставили на огляд у Зимовому палаці, де він отримав одностайне

схвалення спеціальної комісії. Незабаром з Рубо був укладений договір на виготовлення картини

«кращої якості» на ґрунтованому бельгійському полотні площею 1740 квадратних метрів.

Художник відправився до своєї майстерні в Мюнхен, де два роки напружено працював.

Характерно, що митець у відношенні «історичної вірності» брав на себе зобов’язання керуватися

винятково письмовими інструкціями, виданими керівником Комітету з відновленню пам’ятників

Севастополя полковником О. М. Зайончковським...


ЦАР НАКАЗАВ ПРИБРАТИ З ПЕРЕДНЬОГО ПЛАНУ НАХІМОВА, з нарису В. Когуцького

«Як створювався шедевр»

Імператор Микола II особисто затвердив поданий ескіз з єдиною, щоправда, ремаркою: він

запропонував прибрати фігуру адмірала П. С. Нахімова з переднього плану Корніловської вежі

Малахового кургану, посилаючись на твердження відомого історика В. С. Кривенка про те, що

флотоводець під час штурму 6 червня 1855 року перебував на плоскому даху Морської

офіцерської бібліотеки.


ПАНОРАМУ ОСВЯТИВ БАТЮШКА, з газети «Севастопольський вісник» від 14 травня 1904 р.

Учора о 12 годині дня відбулося врочисте освячення панорами Севастопольської оборони...

Панорама була освячена батюшкою Михайлом у присутності великої кількості вищих флотських

військових і державних чинів.

Були присутні: головний командир Чорноморського флоту й портів Чорного моря віце-адмірал

Чухнін, генерал від інфантерії Броварников, старший флагман, віце-адмірал Крігер, віце-адмірал

Дефабр, міський голова Максимов і багато інших...


НЕ ВИСТАЧАЄ СЛІВ, ЩОБ ОПИСАТИ ЦЕ ДИВО, з «Спогадів» М. Чеснокова

У курортному готелі мене оселили в коридорі. Якісь копійки в мене були, і я в готельному буфеті

купував по склянці чаю. Буфетниця, бачачи таку бідність і співчуваючи мені, запропонувала

пустити серед курортників шапку по колу, але я сконфузився й відмовився. Пішов на базар і

продав свій єдиний піджак. Купив квиток до Бахчисарая, а на залишки поїв і подивився на

Малаховому кургані панораму Севастопольської оборони художника Рубо.

Немає слів, щоб розповісти про хвилювання, яке мене охопило перед цим дивом. Досить

зауважити, що я й зараз, через стільки років, виразно пам’ятаю не тільки загальний вид, але й

окремі фрагменти самого живопису.


ХУДОЖНЮ КОНТРАБАДУ ПЕРЕХОПИЛИ, з кореспонденції Є. Кончіна «На війні, як на

війні»

У кінці літа 2001 року до митного пункту на кордоні Дагестану і Азербайджану під’їхав

рефрижератор. Його чекали не лише звичайні митники і прикордонники, а й загін спецназівців у

камуфляжній формі з автоматами в руках.

– Що везете?

– Килими...

– Виходьте з машини.

Озброєні люди знали, що і де шукати. З тайника під днищем рефрижератора витягнули щось

дійсно схоже на старий килим, складений у декілька разів. Коли розрізали вірьовки, які зв’язують

цей пакунок, то один з зустрічаючих сказав: «Так, це та сама картина».

Так вдалося запобігти вивозу за кордон картини Франца Рубо «Взяття аулу Гуніб і полонення

Шаміля князем Олександром Барятинським 25 серпня 1859 року», вкраденою з Музею

образотворчих мистецтв в Грозному.

За кордоном на неї вже чекав багатий покупець, який обіцяв викласти 1,5 мільйона доларів.


СТОЛІТНЮ «ТРАДИЦІЮ» НЕВІДВІДИН ПОРУШИВ КУЧМА, з дослідження О. Васильєва

«Кримська війна і останній російський цар»

До святкування ювілею Росія готувалася ґрунтовно, і ні бунти, ні російсько-японська війна не

дозволили забути, «замилити» ювілей Кримської війни. Микола IІ задовго до торжеств, щоразу, буваючи в Севастополі, починав візит не з відвідування місцевого начальства, не з відпочинку

після тривалого переїзду, а з оглядання цвинтаря.

Хто знає, може, саме ці відвідування цвинтаря й наштовхнули Миколу II на думку про створення

меморіалу героям Севастопольської оборони на Історичному бульварі.

…Після Миколи II місцевий братній цвинтар і Свято-Нікольський храм-пам’ятник не відвідав

жоден з вождів радянської й пострадянської епохи. Уперше за сто років цю «традицію» порушив

Кучма, котрий свого часу здійснив об’їзд місць, пов’язаних із Кримською війною.


СТАВ ЗАТЯТИМ ЯХТСМЕНОМ, з інтерв’ю С. Рубо Д. Макарову і Є. Щербаковій

– З 1913 року Франц Рубо разом з другою дружиною Ельзою і дітьми мешкали в Мюнхені.

Молодшою дитиною в родині була моя мама. Багато з того, що я знаю про діда, розповіла мені

вона. В якості маєтку для родини він побудував невеликий будинок на околиці Мюнхена

неподалік від озера. Став пристрасним і дуже здібним прихильником вітрильного спорту. На

власній яхті брав участь в різних змаганнях і регатах і притому – дуже успішно.

Він також багато малював пейзажі. Ці картини, на жаль, не так відомі.


ШУКАЙТЕ СЕБЕ В ІНШОМУ МІСЦІ, бувальщина

Володимир Бурлюк (брат поета і художника Давида Бурлюка) захотів зайнятися живописом і

прийшов, аби домовитися про уроки у Ф. Рубо. Той дав потенційному учню завдання з натури. В.

Бурлюк намалював кола і хрестики, мотивуючи зображення тим, що він, мовляв, «шукає сам

себе».

Рубо сказав:

– У моїй майстерні ви себе не знайдете. Пошукайте себе десь в іншому місці.


Document Outline

#46