Максутов Дмитрий (fb2)





МАКСУТОВ Дмитро Дмитрович


ЕКСПРЕС-ЖИТТЄПИС, найважливіші ціхи біографії

Національний статус, що склався у світі: російсько-радянський.

Оптик, спеціаліст з астрономічних приладів. Винахідник дзеркального мікрооб’єктиву і фото-

гастрографа. В оптиці існує науковий термін «меніскова оптична система Максутова».

З родини військового моряка.

Народився 11 (2) квітня 1896 р. в м. Одесі Російської імперії (нині – адміністративний центр

однойменної області України).

Помер 12 серпня 1964 р. в м. Ленінграді СРСР (нині – м. Санкт-Петербург РФ). Похований в

некрополі Пулковської обсерваторії.

Закінчив Одеський кадетський корпус (1913), Петербурзьке військово-інженерне училище (1914).

Працював майстром-оптиком Одеської астрономічної обсерваторії (1920-1930), інженером

Ленінградського державного оптичного інституту (1930-1952), завідуючим відділом Пулковської

обсерваторії (1952-1964).

Член Російського астрономічного товариства (1911).

Член-кореспондент академії наук СРСР (1946).

Двічі лауреат державної премії СРСР (1941; 1946).

Кавалер Великої золотої медалі Виставки досягнень народного господарства СРСР (1962).

Виготовлений під його керівництвом менісковий телеоб’єктив діаметром 1000 мм одержав Grand Prix на брюссельській Всесвітній виставці (1958).

Спеціалізувався з оптичних методів дослідження і технології виготовлення великих оптичних

приладів, теорії і практики виготовлення асферичних поверхонь.

М. першим запропонував компенсаційний метод дослідження дзеркал; розрахував дзеркально-

лінзові об’єктиви для видимих і ультрафіолетових ділянок спектру; створив оптику для низки

унікальних астрономічних інструменті а також новий тип телескопа, заснованого на менісковій

оптичній систем.

Телескоп моделі нашого земляка (діаметр меніска 70 см) встановлено в обсерваторії Серро-Робле

(Чилі).

Свого часу в Україні, США, Болгарії, Чехословаччині існували клуби любителів телескобудування

імені нашого земляка..

Друкувався в «Працях Державного оптичного інституту».

М. – автор книг «Анабераційні відзеркалюючі поверхні і системи та нові способи їх

випробування» (1932), «Тіньові методи дослідження оптичних систем» (1934), «Астрономічна

оптика» (1946), «Виготовлення і дослідження астрономічної оптики» (1948).

Його перу також належать доробки «Нові катадіоптричні меніскові системи», «Нова методика

дослідження форми дзеркал великих телескопів», «Мінімальне і максимальне збільшення

телескопа», «Однолінзовий окуляр без різниці хроматичного збільшення».

За радянської влади М. двічі заарештовували.

Іменем нашого земляка названо кратер на Місяці.

Серед друзів та близьких знайомих М. – О. Чикін, С. Вавилов, Л. Гумільов, Г. Тихов, В. Фесенков, К. Сатпаєв та ін.


***

ШКОДУ – НА КОРИСТЬ,

з наукового кредо Д. Максутова

Перетворити шкоду на користь.


МЕТОД КОМПЕНСАЦІЇ, зі спогадів Д. Максутова

Якби на зорі астрономічної оптики був відомий елементарно простий принцип меніскових систем, в основному доступний розумінню сучасників Декарта і Ньютона, то астрономічна оптика могла б

піти абсолютно іншим шляхом і мати ахроматичну короткофокусну оптику з сферичними

поверхнями, яка базується лише на єдиному сорті оптичного скла, байдуже з якими константами.

...Така конструкція дуже хороша, проте чи не внесе меніск шкідливих аберацій? Мабуть, внесе, але

які, – це слід з’ясувати. Що завжди можна підібрати такі кривизни для меніска, за яких він буде у

високому ступені ахроматичним, – це було ясно при першому ж розгляді питання. Залишалося

невирішеним питання про сферичну аберацію.

Сферичне дзеркало має шкідливу негативну аберацію (спотворення зображення). Меніск може

теж мати шкідливою як негативною, так і позитивною абераціями, тому вигідно компенсувати

одну шкоду іншою. Це і є «елементарно простий принцип меніскових систем», або, іншими

словами, «метод компенсації».


БОРОТЬБА РЕФЛЕКТОРА З РЕФРАКТОРОМ, з книги Д. Максутова «Нові катадіоптричні

меніскові системи»

Чи все добре в конструкції шкільного рефлектора? Ні, не все добре, оскільки в ньому дзеркала, хоч і алюмінійовані, швидко виходитимуть з ладу; в результаті – неминучі нарікання з боку шкіл, кивання на повторне алюмініювання дзеркал, які потьмяніли і зіпсувалися; престиж шкільного

телескопа може постраждати.

Як же поліпшити конструкцію? Єдиний, здавалося, вихід – це ускладнити конструкцію,

розташувавши в передній частині труби плоскопаралельне захисне вікно, яке перетворює телескоп

в герметичну конструкцію, котра не боїться забруднення, запітніння і механічних пошкоджень

дзеркал. Запровадження плоскопаралельного вікна з оптичного скла значно здорожить інструмент; але що робити, якщо тільки в цьому випадку шкільний телескоп завоює собі корисне широке

розповсюдження, котрого заслуговує.

...Працюючи над теорією меніскових систем і бачачи їх переваги, мимоволі згадуєш